Головний тренер «Волині» прокоментував клубній прес-службі перипетії матчу у Харкові проти «Металіста»

- Віталію Володимировичу, після фінального свистка багато гравців «Волині» буквально впали на газон, переживаючи пропущений у доданий час гол. Ви вважаєте, що лучани могли сподіватися на три очки в тій грі?

- Я розчарований не так грою, скільки результатом. Ми, тренери, наприкінці гри бачили переможний фінал матчу, бо наша команда грала на хорошому рівні. Ніколи не думав, що якщо ми на виїзді заб’ємо три голи, то можемо не виграти поєдинок. У другому таймі дуже сильно зіграла лінія атаки, той же Матей, Бабатунде, Бікфалві, добре вийшов на заміну Мемешев. Вони створили нестандартну атакувальну міць і могли забити ще більше.

Самовпевненим був наш захист, тому пропустили стільки голів. До речі, відзначу, що вони у «Металіста» вийшли за виконанням дуже кваліфікованими – хороші подачі, завершення атак… Але до цього не можна було допускати наприкінці гри.  На жаль, багато в чому помилки в захисті повторюються у нас від матчу до матчу.

- Склалося враження, що занадто повільні були швидкості в цій грі…

- Я переглянув ще раз у запису матч із «Металістом». Багато поєдинків нашого чемпіонату проходять у такому ж темпі. Гра відбувалася о 14.00, ми все ж довго добиралися до Харкова, тому «побігла» моя команда краще у другому таймі.

Крім того, скажу, що ми зібрали спеціальну тренерську раду, аби дати відповідь на усілякі натяки на нечисту гру. І після детального аналізу матчу можу сказати, що я вірю у професіоналізм своїх гравців. Футбол з «Металістом» було цікаво дивитися. Неочікувана нічия дуже сильно психологічно вдарила по нам. Ми зіграли чесно, але зарано повірили у перемогу.

До слова, після матчу до мене підійшли капітан Ерік Бікфалві та Богдан Шуст. Ми мали розмову, розібрали також гру, хлопці запевнили, що про якісь закулісні моменти навіть мови немає. Я вивчив гру у Харкові і справді вони грали дуже серйозно проти «Металіста».

- Ми часто саме у другому тайм у весняних матчах пропускаємо вирішальні голи…

- Вважаю, що частково причина цього – відсутність серйозної підтримки, постійної мотивації на матчі. Тому психологічно гравцям буває дуже важко дограти висококонкурентні матчі до логічного завершення – до перемоги. Якби всі елементи мотивації були своєчасними і повними, ми могли б посісти в чемпіонаті 4-5 місця.

- «Волині» залишилося зіграти три матчі у чемпіонаті. Що чекати від них?

- Хотілося б запросити вболівальників подивитися хороший футбол із Ужгородом. Це, як і з «Карпатами» завжди дуже вперте протистояння. В "Говерлі" багато хороших гравців завжди грало і грає, кваліфікація у тренерів завжди висока. Та й у "Волині" нині є на кого дивитися. Хлопці у хорошій формі і грають передусім для вболівальників. 

Впевнений, що справжні вболівальники підтримують свою команду не тільки, коли вона на перших місцях. Тим більше, що із виїзду, з Харкова ми привезли нічию і піднялися у турнірній таблиці. А якщо у нас буде гарна підтримку в домашніх матчах, то маємо нагоду догнати і перегнати «Металіст». Хочеться максимально ефективно завершити цей чемпіонат.