Легенди "Волині": Команда фронтовиків
Команда фронтовиків

Команда фронтовиків 1944 - 1956

В лютому 1944 року Луцьк та Волинську область було звільнено від німецьких окупантів. Радянська влада серед інших завдань пропаганди переваг соціалістичного життя вбачала і розвиток фізичної культури та спорту. Влітку того року було створено футбольну команду «Динамо». Відзначимо, що майже усі гравці тогочасної головної луцької команди пройшли фронти Другої світової. А Костянтин Александров грав у «Динамо» …без руки. Це також результат важкого поранення під час бойових дій.

Одним з перших матчів луцького «Динамо» стала зустріч 27 серпня з командою «Комсомолець» - 3:1 на користь «Динамо». Але найяскравішим футбольним поєдинком року стала гра між лучан проти команди «Спартак» з Ровно, яка відбулася 1 жовтня. Як зазначила обласна газета «Радянська Волинь», до цього луцькі динамівцями вже зіграли два матчі з рівненськими командами, які закінчилися двома нічиїми – 1:1 та 3:3. І от гра із спартаківцями – найсильнішою командою Рівного, яка в цьому році зайняла перше місце в області. Лучани виграли це дербі - 9:3! 

У цьому матчі відзначився яскравою грою «товариш Нємцов». Це не хто інший, як Нємєц Борис Йосипович, найпомітніша, вочевидь, постать в історії волинського футболу тих років. Про нього будемо ще багато разів згадувати надалі в наші розповіді.

Сезон 1945 року запам’ятався проведенням першості Луцька, яку виграло «Динамо», згодом - Кубка Волинської областi, а у вереснi динамiвцi провели перший матч на Кубок України. В Станiславi лучани програли мiсцевому «Спартаку» – 0:4. Вiдбувся й футбольний турнiр в рамках Всеукраїнської спартакiди.

Але найвизначнішою футбольною подією того року крізь призму років видаються два матчі динамівців Луцька з динамівцями Києва. Щоправда, невідомо, хто саме представляв київську динамівську дружину в Луцьку, але, мабуть, що не найсильніший склад.

Перша зустріч закінчилася поразкою киян з рахунком 3:2, вона відбулася 15 червня. Про другий матч «Радянська Волинь» писала так: «Вирішивши взяти реванш, кияни посилили свій склад і 17 числа знову вийшли на футбольне поле. Свисток судді Вітебського. Починається гра. Перші хвилини вона проходить з перемінним успіхом. Згодом лучани беруть ініціативу в свої руки і переносять гру до воріт гостей. І лише чудова майстерність воротаря рятує киян від поразки. На 37-й хвилині гри, скориставшись помилкою захисників київського «Динамо», центр нападу т. Маричев забиває в ворота гостей перший м’яч. Другий тайм проходить при повній зверхності луцьких динамівців, що забивають киянам ще два м’ячі. Гостям, що напружують всі сили, вдається забити всього один м’яч. З рахунком 3:1 на користь лучан закінчилася гра».

В 1946 роцi Секцiя футболу СРСР вирiшила провести змагання чемпiонату СРСР ще й  у третiй групi (попереднього року були тiльки перша група – аналог нинiшньої вищої лiги, та друга – аналог першої лiги). До участi у цих змаганнях були допущенi 119 команд, розбитих на 15 територiальних зон. Можливiсть взяти участь в цьому турнiрi отримало і «Динамо» (Луцьк), яке грало в «Зоні західних областей УРСР». Команди грали ніби в два кола, але була використана система «спарених» матчів – тобто два матчі підряд на полі однієї з команд. Перші два матчі динамівці переконливо виграли у «Спартака» (Чернівці) - 5:1 та 2:0.

«Радянська Волинь» повідомила про ще одну гру луцьких динамівців – проти ужгородського «Спартака». Закарпатці перемогли в обох матчах 7:4  і 2:0. Зате в Луцьку двічі був подоланий ще один «Спартак» - дрогобицький – двічі по 4:1 (17 та 19 травня). Вдалими слід вважати виїзди до «Спартака» станіславського – 3:2 та 1:1 (24 та 26 травня), та тернопільського «Локомотива» - двічі по 1:1 (31 травня та 2 червня). Ці результати були приведені у програмці до матчів луцького «Динамо» проти ужгородського «Спартака». Щоправда, у Львові ще один «Спартак» в матчах останніх турів 21 та 23 червня завдав лучанам двох дошкульних поразок – 5:1 та 14:2 (!). Ігри із рівнянами мали відбутися 7 та 9 червня, але, ймовірно, були перенесені, адже про їхні результати нічого невідомо. У жовтнi 1946-го  "Динамо" зiграло в Кубку України - на третьому етапi поступилися  дрогобицькому “Спартаку” в гостях – 0:5.

В одній із програмок до домашнього матчу лучан згадано тодішній склад команди: воротарі – Мегель, Власов; захисники – Сенцов, Криницин, Ахаджанов; півзахисники – Ашнін, Міткевич, Євтушенко, Ліфшиць; нападаючі – Кирпита, Маричев, Ведмеденко, Немець, Шмаков, Александров, Прокоф’єв, Молчановський.

В 1947 році в Луцьку була закiнчена вiдбудова футбольного стадiону, який тодi мiг вмiстити 5 тисяч глядачiв. Саме на цьому стадiонi тепер грали домашнi матчi луцькi динамiвцi, яких чекала участь в чемпiонатi України та інших змаганнях. Цiкаво, що динамiвцi мали статус «показової команди», тобто – неаматорської по-сучасному. В рiчному звiтi облкомiтету фiзкультури та спорту так i зазначено: «Показова команда Луцька з футболу «Динамо».

Тренування динамівська дружина розпочала 1 березня. «Доки не дозволяла погода – займалися гімнастичними вправами в спортзалі, а ось уже два тижні футболісти треніюються на полі стадіону… Склад команди поповнений досвідченими виконавцями». («Радянська Волинь», 16 квітня 1947р.). Цього року «Динамо» готувалося пiд керiвництвом тренера Журавльова. «Нинішній тренер І.С.Журавльов – популярний знавець своєї справи, під його керівництвом готувалися до зустрічей відома перемогами на футбольних полях Союзу сталінградська команда «Трактор» і київська команда майстрів «Динамо». Зазначимо, що в згаданих командах Іван Степанович працював ще до війни.

Перші матчі із новим наставником та дещо оновленим складом (на жаль, про самих новачків згадок не було)  відбувалися проти місцевих, волинських команд. А от про матчі із рівнянами варто згадати детальніше. Недільного вечора 25 травня до Луцька приїхав ровенський «Локомотив». «Близько трьох тисяч глядачів заповнили трибуни стадіону «Динамо». Матч розпочався дружним і швидким наступом динамівців. Захисники не в силах стримати нападу, вони роблять відчайдушні спроби захистити свої ворота, порушують правила. Свисток судді призначив штрафний удар. Б’є Б.Нємец – м’яч у сітці…». («О.Ор, «Радянська Волинь», 27.05.1947р.) В результаті – перемога лучан 6:0!

А 4 червня в гості до Луцька завітала команда майстрів, учасниця другої групи першості СРСР – херсонський «Спартак». Тому луцькі динамівці готувалися до цієї зустрічі як до своєрідного атестату зрілості. Нємец і Александро (двічі), Маричев і Лінін розбивають гостей - 6:2!

З 15 червня прийшла пора офіційних матчів. Першим турніром, в якому стартувала найкраща луцька команда, став розіграш Кубка українського добровільного спортивного товариства «Динамо». Починали лучани грою проти ровенських одноклубників. На жаль, ні про цей матч, ні про декілька наступних обласна газета не повідомила. Зате була згадана поразка в півфіналі турніру від «динамівців» з Кіровограда з рахунком 2:1.

Одночасно відбувалися й матчі Кубка України за участю всiх кращих команд республiки (його володарем стало «Динамо» Київ). Лучани пройшли перший етап (кого подолали, наразі невiдомо), а на другому етапi програли ужгородському “Динамо” – 1:4.

Ворота луцького “Динамо” тодi захищав Павло Дiденко, в захистi грали Констянтин Бондарчук, Вiктор Крiнiцин, Микола Сінцов, Вiктор Сосонкiн. Пару пiвзахисникiв складали Юрiй Пономарьов та Петро Шмаков. Лінiю нападу складали Констянтин Александров, Борис Нємєц, Василь Ведмеденко, Леонiд Молчановський, Михайло Маричев та Олександр Дем’янов. (Зі спогадів Петра Шмакова).

У чемпіонаті України ж «Динамо» посіло третє місце. Він відбувся в липнi. Всі команди змагалися у 6-ти зонах по 4 команди в одне коло. Лучани вибороли почесну «бронзу» в своїй групі.

Наступного, 1948 року, до тренувань луцька динамівська футбольна дружина приступила 15 березня. У травні розпочалися матчі на Кубок «Динамо». 9 травня в Луцьку на першому етапі зустрілися динамівські команди Луцька і Ровно. Перемога знову була за лучанами 4:2. Вже тоді матчі між сусідами мали ознаку дербі. «Радянська Волинь» пригадала такий епізод того матчу: «В другій половині гри окремі футболісти вдаються до грубості. Головний суддя матчу тов. Пастрик змушений був вивести двох ровенчан з  футбольного поля».

Здолавши тернопільську команду 2:0, «Динамо» продовжило переможну ходу до почесного трофею в поєдинку проти «динамівців» Чернівців. Ця команда, до речі, наступного року здобула право грати в другій групі чемпіонату СРСР). Але проти луцьких одноклубників вони були безсилі, хоча матч видався напруженим - 2:1 на користь лучан». Як повідомила обласна газета «лучани будуть брати участь у фінальному розіграші Кубка». На жаль, про результат і суперника у фінальному матчі відомостей відшукати не вдалося. Очевидно, луцькі динамівці програли, адже у разі перемоги в нашій пресі обов’язково з’явилась би тріумфальна стаття.

В липні стартувала першість України. Команди змагалися в 10-ти зонах в одноколових турнiрах, причому кiлькiсть команд по зонах була рiзною. Луцьке «Динамо» грало в 9-й зонi, причому серед їх суперникiв була ще одна волинська команда –   із Володимира-Волинського.

Республіканську першість луцькі динамiвцi розпочали 11 липня перемогою над тернопільським «Локомотивом» - 4:2. Але перемога пізніше виявилась непотрiбною – тернополяни були знятi з чемпiонату i результати iгор з їх участю були анульованi. Продовжили лучани 18 липня проти кременецького «Бiльшовика» на його полi яскравою перемогою – 4:1 (Нємєц-2, Маричев, Александров). Футболісти іншого «Більшовика» - із Золочева  25 липня поїхали до Луцька, де не встояли пiд натиском атак господарiв поля – 6:1 на користь «Динамо».

Перед динамівською командою Луцька відкрилась чудова можливість здобути першість в зоні. Але два заключнi матчi лучани на виїзді програли. Поступилися 1 серпня ровенському “Локомотиву” – 1:3 та 8 серпня у Володимирі-Волинському – 4:5. У підсумку лучани стали другими, володимирці - четвертими. 

Мабуть, розлючені втраченим шансом, луцьке «Динамо» в товариських зустрічах двічі підряд перемогли львівські команди. В неділю 15 серпня не витримали натиску господарів поля львівські динамівці – 3:0 (Ведмеденко, Александров і Дем’янов). 

Вже традиційно новий сезон (1949 року) для луцьких динамівців розпочався з розіграшу Кубка спортивного товариства «Динамо». У Проскурові (тепер – Хмельницький) лучани познущалися з місцевого «Динамо» 6:1, а вінничан подолано із рахунком 2:1. Судячи із розповіді журналіста «Радянської Волині» матч був жорстким: «Вже на 9-й хвилині суддя В.Пастрик призначив пенальті, який чітко реалізував Б.Нємец. «Проте на цьому груба поведінка деяких футболістів не припинена. Роздратовані вінничани знову ведуть себе недисципліновано, порушують правила гри і луцькі футболісти. Навіть після того, як з гри були виведені ліві захисники М.Бромберг (Вінниця) і В.Сосонкін (Луцьк), гра не стала цікавою».

На чвертьфiнальний поєдинок до Луцька приїхало «Динамо» з Києва. Матч вiдбувся 28 травня і господарі програли 0:2. Першiсть та Кубок України пройшли в серпнi – жовтнi. В розiграшi Кубка динамiвцi припинили боротьбу на другому етапi, спочатку перегравши вдома рiвненських армiйцiв – 2:1, а потiм поступившись на виїздi вiнницькому “Динамо” – 0:5.        

В першостi наше «Динамо» виступило в 9-й зонi (всього було 10). Змагання знову пройшли в одне коло. Розпочали лучани 31 липня домашньою нiчиєю з львiвськими одноклубниками – 1:1 (гол – Петро Шмаков з передачі Б.Нємця). Але пiзнiше результат матчу був анульований – львiв’яни знялися з першостi.  Цікаво, що незадовго до офіційного матчі ці команди провели товариську зустріч у Львові, яку впевнено виграли господарі – 6:2.

7 серпня луцькі динамівці зіграли внічию в Станiславi з тамтешнiм «Динамо» – 3:3. 14 серпня лучани повернулися з перемогою над «Бiльшовиком» iз Здолбунова – 2:1. Наступним суперником був ровенський “Локомотив” (21 серпня). Перемога залишилася за «Динамо» 2:1, причому переможний гол на втіху публіці лучани забили за 2 хвилини до фінального свистка.

Взагалі виступ лучан у чемпіонаті вийшов вдалим – 2 місце у підсумковій таблиці. Приємно, що усі три «більшовики» та сусіди-ровенчани опинилися в таблиці нижче…

На відкриття футбольного сезону – 1950 до Луцька завітав київський «Локомотив» - володар республіканського кубка товариства "Динамо"-1949р. 30 квітня проти столичних гостей на поле вийшла найкраща команда залізничників Волині на той час – «Локомотив» (Ківерці). Ківерцівські футболісти на 35-й хвилині відкрили рахунок, але ще до завершення першого тайму пропустили у свої ворота двічі. Після перерви київські футболісти забили ще два голи і перемогли – 4:1.

1 травня проти столичних гостей грало луцьке «Динамо». Судячи із звіту в обласній газеті, гра, що завершилася нульовою нічиєю, проходила з ігровою перевагою київських залізничників.

А далі на динамівців чекало суворе випробування. Секція футболу УРСР реформувала першість республіки, в якій мали змагатися 40 найкращих команд (в 1949 році була 91 команда). Причому, список учасників першості поповнили 16 українських команд з минулорічної другої групи чемпіонату СРСР, в якій число команд скоротилося з 84-х (у шести зонах) до 14-ти (!). Луцьке “Динамо” потрапило до четвертої зони, в якій суперниками були команди «Спартак» Ужгород (4 місце в 1949 році в українській зоні другої групи), «Більшовик» Мукачево (5 місце), «Динамо» Чернівці (13 місце) та команда Будинку офіцерів Львова (17 місце). 

Але справа не тільки в суперниках. Як і багато інших команд, до цього динамівці Луцька не мали досвіду виступів у двоколовому турнірі, та й ще в стислі терміни – зональні змагання були зіграні за три з половиною місяці. До цього, нагадаємо, луцька динамівська дружина в першості грала від трьох до семи матчів (за винятком 1946 року, коли команди грали в два кола спареними матчами). Нова схема проведення розіграшу вимагала і нового підходу до тренувального процесу. До того ж, склад команди був змінений, адже не грали «застарілі футболісти» К.Александров, М.Маричев, П.Шмаков, В.Ведмеденко...  І, як виявилося, до випробувань динамівці виявились неготові.

В перших двох домашніх матчах лучани програли армійцям Львова (0:2) та динамівцям Одеси (1:4). Після поразки в Чернівцях (0:4), луцькі динамівці змогли досягти першої перемоги в матчі проти ровенського "Локомотива" (3:2), але знову програли в наступній грі ужгородському "Спартаку" (2:5), хоча ще на початку другого тайму вигравали 2:1.

«Радянська Волинь» тоді зазначала, що «...луцька команда погано підготовлена до розіграшу першості  республіки. Тренер команди Б.Нємець мало використовує новинки з тактики і  техніки футбола, не дає повного навантаження під час тренувальних занять. Луцькі футболісти не займаються легкою атлетикою, гімнастикою, не розучують ударів по воротах з ходу, коротких передач м’яча тощо. Слабо висувається молодь на місце застарілих футболістів. Доказом цього є те, що нападаючі Луцька не перехоплюють високих м’ячів, які вимагають гарної натренованості в бігові і стрибках».

Серія невдач продовжувалась і в другому колі. Особливо дошкульною була поразка у Львові (0:9). Проте, вдалося добитися і декількох позитивних результатів - перемога у Бориславі (2:0), домашня звитяга над станіславцями (3:2). «Проведені місяць тому організаційні заходи в команді «Динамо» принесли позитивні результати. Добре грають захисники Сосонкін, Соломонко і Бібренець. Нічим похвалитись нападаючим. Значним їх недоліком є не завжди правильний вибір для завершення атаки, невміння точно бити по воротах. Тренерові команді Чижову слід добитися посилення в динамівців почуття колективізму і дружності під час гри, піднесення технічної і тактичної майстерності», - зазначалось в обласній газеті 15 серпня.

Новий сезон стартував 14 травня. В цей день лучани програли львiвським армійцям – 0:2. 17 травня слідує ще одна поразка – 1:4 від одеського «Динамо». І преса обрушилася з критикою на футболістів… 

«Цей матч показав глядачеві, що луцька команда погано підготовлена до розіграшу першості республіки з футбола. Тренер команди Б.Нємець мало використовує новинки з тактики і  техніки футбола, не дає повного навантаження під час тренувальних занять. Луцькі футболісти не займаються легкою атлетикою, гімнастикою, не розучують ударів по воротах з ходу, коротких передач м’яча. Слабо висувається молодь на місце застарілих футболістів», - констатував в звіті Юрій Білецький, працівник обласного комітету фізкультури та спорту.  

Програвши 21 травня в Чернівцях – 0:4, луцькі динамівці 24 травня приймали вдома «товаришів по нещастю» - «Локомотив» Ровно, в яких також в графі «очки» був «0». Лучани «відігралися» на сусідах – 3:1! (Нємец, Сінцов – 2). Але наступну домашню гру луцька команда знову програла – ужгородському «Спартаку» - 2:5. Хоча ще в другому таймі господарі були попереду...

На жаль, з «позитивними результатами», який увесь сезон вимагала від гравців «Динамо» місцева преса, вони все ж забарилися. Дійшло до того, що 27 серпня на гру до Одеси із тамтешнім «Динамо» луцька команда просто не поїхала і зайняла восьме (із десяти) місце у турнірці (+4+2-12, 17-55). 

У 1950 році 15 команд Волинської області змагалися за обласний кубок. У фінальному поєдинку зустрілися «Динамо» (Луцьк) та «Локомотив» (Ківерці). Фінальний поєдинок був зіграний 3 вересня. Перевага динамівців була очевидною – 8:0 (Манукян, Нємец-3, Попович, Бігунов-3).

В сезоні 1951 році кількість учасників першої групи розіграшу першості України збільшили до 60-ти команд, котрі були поділені на 6 зон.  Готуючись до нового сезону луцькі динамівці зіграли ряд товариських матчів з командами області. Зокрема, на початку квітня була обіграна «збірна команда м.Володимир-Волинський» - 3:1, двічі поступилися динамівцям обласного центру динамівці Ковеля – 1:2 та 1:3. В Ківерцях лучани перемогли місцевий «Локомотив» - 2:0.

Першість республіки стартувала 23 квітня. В перших двох гостьових поєдинках луцькі динамівці програли в Станіславі «Спартаку» та у Винниках. Хоча згодом була несподівано обіграна сильна команда «Іскра» в Мукачевому 13 травня (2:0), інші зустрічі не приносили ні задоволення, ні очок. Тому преса знову обрушилася шквалом критики…

«Чому програють луцькі футболісти?» - відповідь на це питання була у нового футбольного дописувача обласної газети, кореспондента «Радянської Волині» С.Когана. «Для одержання перемоги насамперед необхідно оволодіти технікою футболу. Це досягається шляхом регулярних тренувальних занять. Не можна сказати, що луцька команда ігнорує необхідність тренування. Лихо в тому, що заняття динамівців проходять на дуже низькому рівні. Команду тренує т.Діденко. Він – хороший воротар, обізнаний з технікою футбола. Як тренер він – слабкий. Всі заняття тут зводяться до ударів м’яча по воротах, або передач один одному. І все. Тренер відмовляється користуватися будь-якими теоретичними матеріалами. В заняттях не відчувається системи. Дуже мало дають гравцям і обговорення проведених матчів. Розбір їх носить поверховий характер, без аналізу деталей. … На обговореннях і під час тренувальних занять і тренер, і капітан команди В.Сосонкін забувають про головне: виховання у членів команди почуття колективності, цілеспрямованості, фізичної загартованості, і нарешті, почуття відповідальності за наслідок кожного матчу. Відсутність цих якостей у футболістів є результатом того, що нападаючі Б.Нємець і О.Ігрунов часто беруть гру на себе, відмовляються дати пасовку партнеру. Крім цього, серед футболістів відсутня дисципліна. Ще не було випадку, щоб тренувальні заняття проводилися при повному зборі гравців. Та й не лише тренування. В матчі з «Харчовиком» (Винники Львівської області) не брали участі основні гравці нападу – К.Манук’ян, Б.Нємець і В.Ляхши. Їх замінили випадкові футболісти і в результаті «Динамо» програло з рахунком 0:7. Недисципліновано відзначили динамівці і поїздку до станіславського «Спартака», вступили в суперечку з судейською колегією, самовільно залишили поле і повернулися додому з поразкою (1:2)Невдачі не викликали серед луцьких футболістів тривоги, стиль тренувань залишився старий, не покращилася в команді дисципліна. Єдина перемога над досить сильною командою добровільного спортивного товариства «Іскра» не дає підстав говорити про підвищення майстерності команди. Виграш був випадковий. Динамівці повинні зважити на свої хиби й недоліки і якнайсерйозніше готуватися до наступних ігор. Але це не лише їх справа. Команді, яка відстоює честь з футбола всієї області, необхідна допомога обласного комітету в справах фізкультури та спорту. Треба негайно розпочати учбово-тренувальні збори футболістів, допомогти налагодженню серед них політико-виховної роботи» (С.Коган, «Радянська Волинь», 26 травня 1951р.)

Видав цю свою тираду про наболіле усіх шанувальників футболу Луцька та Волині автор у звіті про гру проти дрогобицького «Нафтовика», яка 20 травня завершилася внічию – 1:1.

В першому колі динамівці зіграли ще чотири матчі. Наступну гру динамівці програли в Береговому 27 травня – 0:1. Львівському ОБО динамівці поступилися 3 червня вдома - 1:4. В цьому матчі отримав пошкодження воротар лучан П.Діденко, а медичного персоналу на стадіоні під час гри …не було.

Надалі луцькі динамівці 10 червня зіграли внічию у Стрию проти «Колгоспника» (0:0). А в останньому матчі вдома 17 червня луцька команда програла чернівецькому «Динамо» (0:2). Про матчі другого кола обласна газета вже не писала. В цей час «Радянська Волинь» з куди більшим задоволенням повідомляла про успіхи волейболістів луцького «Спартака», які тріумфували у першості УРСР…

А футболісти луцького «Динамо» продовжували програвати і в другому колi. 5 серпня  програли “Спартаку” iз Станiслава – 0:3, 12 серпня – винниківському «Харчовику» - 0:3, 26 серпня – мукачівській «Іскрі» – 1:3, 2 вересня - дрогобицькому “Нафтовику” – 0:6, 9 вересня - “Колгоспнику” Берегове – 0:3,  16 вересня - львiвському ОБО – 0:7. Щоправда, лучанам були зараховані дві «технічні» перемоги. Команда м.Станіслав знялася із змагань після першого кола, тому їй в усіх матчах другого кола були зараховані поразки. А стрийський «Колгоспник» не приїхав на гру одного з останніх турів (23 вересня) до Луцька. Та й самі лучани вирішили не їхати на останню виїзну гру до Чернівців 30 вересня. Статистика у 18 матчах була такою: +3+2-13, 7-45. 

Однією з головних причин невдалого виступу луцького динамівського колективу в республіканській першості була недисциплінованість та незгуртованість команди. Не витримало навіть керівництво обласного спорту і почалися «оргвисновки»...

В наказі № 186 від 4 вересня 1951 року було вказано, що «гравці команди тт..Єгунов, Сінцов своєю недостойною поведінкою розкладають команду. Тов. Єгунов продовжує систематично і часто навіть в переддень і в день гри своєю недостойною поведінкою негативно впливати на молодих спортсменів, як Литвинов, Щербак. Тов. Сінцов сприяє створенню в команді окремих груп, що породжує гнилу (цитуємо дослівно!), нездорову атмосферу, внаслідок чого команда зазнає поразок».

Отож, облспорткомітет дискваліфікував гравця Леоніда Єгунова із забороною виступати в будь-яких змаганнях у Волинській області в 1951 році. Миколу Сінцова перевели до другого складу (по-сучасному – у дубль) з попередженням, що якщо він не виправиться, то також буде дискваліфікований. А молодим гравцям роз’яснили, що й до них можуть бути прийняти найсуворіші міри покарання. 

В 1952 році перша група першості УРСР була скорочена до 48-ми команд. Зате матчів для кожної окремо взятої команди стало більше, адже того року вони були поділені на 4 зони по 12 команд в кожній. Тому і першість тривала аж півроку, чого раніше не було. Луцьке «Динамо» потрапило до 4-ї зони і напередодні старту змагань команда відбула на перші в своїй історії навчально-тренувальні збори. Готувалися на Закарпатті такі футболісти: воротарi - П. Дiденко та В.Вишинський; захисники - Л.Єгунов, О.Срібний, В.Сосьонкiн, С.Августик; пiвзахисники В.Гудков, О.Нагорний, М.Сєнцов; нападаючi Л.Молчановський, Л.Пашковський, О.Михайлюк, I.Школьний, К.Гришин. Відзначимо, що того року закiнчив виступи у футболі Борис Нємєц.

Стартував новий чемпiонат в неділю, 20 квiтня. Динамiвцi в цей день на власному полi приймали станiславський «Спартак». І перший матч, мабуть, перевершив очікування луцьких вболівальників – 4:0. Це була більш, ніж впевнена перемога над сильним суперником, якому попереднього року двічі програли.

Але в другому турі луцьке «Динамо» поступилося в Ровно – 0:2 (27 квітня). А от з третього туру розпочалась серія домашніх перемог (чи то волею календаря, чи то через зміни у ньому, 5 наступних матчів підряд «Динамо» грало на власному полі), яка несподівано для всіх піднесла луцьку динамівську команду до верхнього щабелю турнірної таблиці. Лучани здолали команду «Харчовик» (Винники) – 2:1, мукачівську «Іскру» - 4:2, тернопільський «Локомотив» - 2:1, одеський «Спартак» - 2:0. 

Наступним суперником лучан, які лідирували у змаганнях, 1 червня був берегівський «Колгоспник», який мав на одне очко менше. Гра знову відбулася в Луцьку, але цього разу радості місцевим шанувальникам футболу не принесла – «Колгоспник» переміг 5:2. І надалі до завершення першого кола команда обласного центру Волині тільки програвала… Наприклад, 8 червня в Ужгороді тамтешній «Спартак» завантажив у ворота гостей з Луцька аж 7 «сухих» голів... 

Вже традиційно після серії поразок припинила згадувати про футболістів «Динамо» обласна преса.  Динамівці ж у другому колі не вигравали а тільки «розживалися» нічиїми. Як результат – тільки 9 підсумкове місце у чемпіонаті 1952 року (+6=3-13, 28-54).           

Програли динамiвцi i на «внутрiшнiй», тобто обласній аренi. Причому «Радянська Волинь» повідомила цей факт у сатиричній рубриці «Волинський Перець» під заголовком «Догралися!». «Луцька футбольна команда програла команді Володимира-Волинського 2:0. Тепер володимирська команда відстоюватиме честь області на кубку республіки». Газетярі ще й карикатурою «розродилися» з цього приводу…           

Керівний футбольний орган України в 1953 році знову вирішив змінити формат першості УРСР. Учасників республіканської першості визначали через обласні змагання. Саме тому луцьке «Динамо» змушене було змагатися в першості області, яка була проведена за цiкавою схемою. З 24 травня до 1 липня в 5-ти зонах (Горохівській, Рожищенській, Любомольській, Камінь-Каширській, Володимир-Волинській) проходив розіграш на визначення команд-фіналістів першості. На початку липня у Луцьку відбувся фінал переможців зон (команда Рожищенського району). 10 липня в м.Ковелі було визначено команда – переможниця міст. А 14 липня 1953р. в райцентрі Рожище зіграли фінальний матч між переможцями районної і міської першостей. Виграла, звісно, сильніша міська команда «Динамо» Луцьк – 8:0. 

Крім того, пiсля поразки в Кубку Волинської областi попереднього року, динамiвцi досить серйозно поставилися до обласного кубкового турнiру і вибороли його у боротьбі із 20-ма командами. У фіналі лучани здолали турійчан 3:0. 

Сезон 1953 року «Динамо» розпочинало із такими гравцями: Захаров, Ширінкін, Молодов, Власов, Смирнов, Макаров, Кирюшин, Євдокимов, Нагорний, Коньков, Гудков, Марєв, Скворцов, Кузнецов, Синюков, Костоусов та Пивоваров. Для підготовки до першості України луцьке «Динамо» «закрили» на водній станції у Луцьку. В наказі спорткомітету тренером збору призначили Нємца, його ж зобов’язали підтримувати під час збору суворий режим. 

Республіканська першість стартувала 9 серпня. 30 переможців обласних змагань були поділені на 5 зон, по 6 команд в кожній. Наше «Динамо» грало в п’ятій зоні. На першу гру до Закарпаття команду повіз тренер Костянтин Александров. В Ужгороді лучани програли …0:13.

На жаль, обласна газета виступи динамівців цього року не висвітлювала. Було повідомлено тільки про одну гру – 13 вересня на стадіоні «Динамо». У ній зіграли динамівські команди Луцька і Львова. В першому колі у Львові лучани перемогли – 4:3 (це була єдина звитяга луцької команди в першому колі). Але в Луцьку за 6 хвилин до фінального свистка львівська команда зі штрафного забила єдиний гол – 1:0.

20 вересня на луцькому стадіоні «Динамо» проти господарів поля грав ужгородський «Спартак». В Луцьку перемога спартаківців Закарпаття була скромнішою за розгром у першому колі – 6:2.

В матчах проти станіславського «Спартака» зафіксовано дві нульові нічиї, з дрогобицьким «Нафтовиком» лучани обмінялися перемогами 3:2 на користь Дрогобича і 2:1 на користь Луцька. Мукачівська «Іскра» впевнено перемогла динамівців Луцька в першому колі – 4:0, а на матчі двох заключних турів, в т.ч. до Луцька, мукачівці не поїхали. Результат виступів «Динамо» у 1953-у – 5-е підсумкове місце в таблиці із шести команд.

В 1954 році Секція футболу УРСР знову повернулася до старої системи розіграшу першості республіки – без попередніх обласних змагань. Новий чемпiонат України розпочався 9 травня. Захоплюючий поєдинок із ровенськими одноклубниками сильнiшого не виявив – 1:1.

А потім лучани «впевнено» осiли на днi турнiрної таблицi. В трьох матчах – три поразки, одна нищiвнiша за iншу: вiд тернопiльського «Динамо» – 0:3, вiд «Динамо» Хмельницького – 0:4, вiд вiнницького «Труда» – 1:8. В домашньому матчі проти київського “Локомотива" «луцькі динамівці виступали в оновленому складі». До Луцька залізничники приїхали, не втративши жодного очка. Гра закінчилася нічийним результатом – 1:1».

На жаль, і в другому колі луцька динамівська команда так і не здобула перемоги. Домашні поєдинки з хмельничанами та вінничанами завершилися внічию – двічі по 1:1. Програли лучани в Тернополі (0:2) та Ровно (1:3). А до Києва на гру останнього туру не поїхали взагалі і посіли останнє шосте місце із чотирма очками у десяти матчах... 

Того року «Динамо» вже не грало в обласних змаганнях, надавши іншим командам можливість виборювати між собою обласні трофеї.

2 травня 1955 року розпочалися нові змагання на першість України. 48 команд були поділені на 6 зон по 8 команд в кожній. До шостої зони були включенi: динамiвськi колективи Тернополя, Чернiвцiв та Луцька, станiславський «Спартак», львiвське «Торпедо», «Нафтовик» з Дрогобича та двi закарпатськi команди – «Когоспник» Берегове та «Буревісник» Мукачеве.

Стартували лучани в Тернополi. У впертiй боротьбi перемогли господарi – 3:2. Потiм була результативна нiчия у Чернiвцях – 2:2 (8 травня). В Луцьку ж перший матч пройшов «сухо» – 0:0 з мукачівською командою, яка на той час ще була «Iскрою» (15 травня). Але в наступному поєдинку динамiвцi порадували вболiвальникiв результативнiстю – 5:2 iз «Нафтовиком».

1 червня луцьке «Динамо» мало грати на Кубок УРСР проти одеського «Металурга». В довіднику «Футбол в Україні. Частина 2» зазначено, що лучани не прибули на гру. Проте в пресі повідомлялося, що «1 червня ц.р. на стадіоні «Динамо» господарі поля прийматимуть футболістів м. Одеси». Про те, що матч мав відбутися в Луцьку, підтверджує і наказ Голови обласного комітету фізкультури та спорту від 30 травня 1955р., в якому наказується «викликати команду «Динамо» в Луцьк». Тобто, можна припустити, що динамівська команда не встигла зібратися на домашній матч!

Після конфузу з Кубком, 5 червня динамівці вдома приймали берегівський «Колгоспник» (1:1). Далі була виїзна нічия у Львовi (1:1). З таким же рахунком зiграли вдома iз станiславцями, котрi, до речi, того року стали володарями Кубка Центральної Ради ДСТ “Спартак” за участю спартакiвських команд всього СРСР (за винятком команд-майстрiв). На жаль, «Радянська Волинь», на сторінках якої згадувалися успіхи волинських спортсменів у легкій атлетиці, штанзі, плаванні, велосипедному спорті, волейболі, в різноманітних спартакіадах спортивних товариств,  майже «забула» про футбольні баталії.

Друге коло стартувало 3 липня. Волиняни розпочинали його матчем iз львiськими торпедiвцями. «Радянська Волинь» (5 липня 1955р.) повідомила рахунок гри – 5:2. Наступна гра, про яку згадали в обласній газеті – проти тернопільського «Динамо» 14 серпня (1:0 на користь лучан). 

28 серпня, луцьке «Динамо» грало в Мукачевому. Вже на четвертій хвилині лучанам вдалося забити гол у ворота господарів поля. Але надалі волиняни тільки пропускали – 1:6. 4 вересня луцькі футболісти «вiдiгралися» на чернiвчанах на власному полi – 4:1. 18 вересня динамівці не менш впевнено перемагають «Колгоспник» з Берегового – 5:2. В останньому матчі першості у Станіславі луцьке «Динамо» поступилося місцевому «Спартаку» - 0:2. В підсумковій таблиці лучани посіли четверте місце, що було успіхом на фоні попередніх невдач (+5=5-4, 30-28).

В розіграші першості України 1956 року стартувало вже 55 команд, поділених на 8 зон. Щоправда, деякі команди до фінішу не дограли. Серед тих, хто зійшов з дистанції, на жаль, було і луцьке «Динамо».

«Спортивну честь Волині в цьому році захищає команда, що складається з місцевих футболістів, в її складі – переважно молодь», - повідомляла «Радянська Волинь» у звіті про перший матч на першість проти київського «Спартака». - «Перший матч показав, що луцькі динамівці непогано підготувалися до змагань. Відчувається, що тренер тов. Сніцаренко попрацював над тим, щоб команд виступала, як зіграний спортивний колектив» - зазначали автори звіту В.Косман та А.Горкун («Радянська Волинь», 17 квітня 1956р.) Сама гра закінчилася бойовою нічиєю – в кожному з таймів суперники обмінялися забитими голами – 2:2.

Але, починаючи із другого туру, молода динамівська дружина чотири рази поспіль програвала. У Вінниці 1:5, у Луцьку 0:1 київському «Локомотиву» та 2:3 ровенському «Колгоспнику», у Хмельницькому - 1:2. 

Прикметно, що вболівальники продовжували вірити у свою команду. Не дивно, що на матчі проти черкаського «Буревісника» трибуни були переповнені. Але лучани пропустили у кожному таймі по голу і вкотре програли – 0:2. Критика не забаралися: «В останній зустрічі розрізнено грали як лінія нападу, так і захисники. Низька технічна підготовка, сумбурне, без продуманої тактики введення гри. Видно, що тренер команди тов. Снісаренко цим питанням не приділяє потрібної уваги. А керівництво «Динамо» мириться з недоліками» - зазначив М. Науменко у звіті про цю гру («Радянська Волинь», 15 травня 1956р.)

Мабуть, для керівництва обласного осередку «Динамо» футбольна команда стала тягарем. І не тільки футбольна – динамівські команди з інших видів спорту останніми роками також ігнорували обласні змагання. В першому колі луцькі динамівці ще встигли програти 0:5 «Авангарду» з Крюкова. А в другому колі Луцьк вже не грав.

І хоча історія луцької команди обірвалася так несподівано, в неї були вписані і яскраві сторінки, а вклад динамівської команди в розвиток футболу на Волині важко переоцінити.

Сергій Грудняк

Останній матч

Чемпіонат України
22 тур

Волинь
0:1
Зоря
м.Луцьк, "Авангард"
14:00, 19 березня 2017р.
Все про матч
Останній матч

Чемпіонат U-21
22 тур

Волинь U-21
3:2
Зоря U-21
м.Луцьк, "Підшипник"
12:00, 18 березня 2017р.
глядачів: 200
Все про матч
Турнірна таблиця
М КОМАНДА І О
1 Шахтар 22 60
2 Динамо 22 46
3 Зоря 22 40
4 Олімпік 22 34
5 ФК Олександрія 22 33
6 Чорноморець 22 27
7 Ворскла 22 24
8 Сталь 22 24
9 Зірка 22 23
10 Карпати 22 13
11 Дніпро 22 10
12 Волинь 22 10
Детальна таблиця
Турнірна таблиця
М КОМАНДА І О
1 Динамо U-21 22 57
2 Шахтар U-21 22 49
3 Карпати U-21 22 43
4 Олімпік U-21 22 38
5 Зоря U-21 22 29
6 Чорноморець U-21 22 27
7 Ворскла U-21 22 27
8 Дніпро U-21 22 25
9 Сталь U-21 22 24
10 ФК Олександрія U-21 22 20
11 Волинь U-21 22 17
12 Зірка U-21 22 9
Детальна таблиця
Які зміни необхідно провести у ФК Волинь?
Які зміни необхідно провести у ФК Волинь?
До кінця реконструювати стадіон (483) - 32.59%
Удосконалити роботу з вболівальниками та інформаційну діяльність (158) - 10.66%
Реформувати клубну ДЮФШ (291) - 19.64%
Виконати усі вищеперелічені варіанти (545) - 36.77%