Після розформування луцького «Динамо» в 1956 році цілком резонно постало питання про створення в обласному центрі Волині нової футбольної команди. І таку місію взяло на себе керівництво Луцького військового гарнізону – при гарнізонному Будинку офіцерів в найкоротший термін було зібрано боєздатну команду. Шкода, не вдалося відшукати подробиці цього процесу. Але факт залишається фактом – вже на початку сезону 1957 року луцькі армійці здобули свій перший трофей – Приз відкриття сезону. А згодом вони стали чемпіонами області і здобули право грати в першості УРСР.

Готуючись до стартiв на республiканськiй аренi, луцькi армiйцi провели декiлька цiкавих товариських матчiв. Так, з рахунком 2:1 була обiграна команда Бреста (брестчани також грали з нововолинцями – 1:1), київському “Локомотиву” програли 2:3. А окрасою футбольного сезону стала товариська гра з київським “Динамо”.

16 червня на поле команди вивiв суддя республiканської категорiї Борис Нємєц. Рахунок в матчі відкрив киянин С.Коршунов. Лучанин А.Сик відновив рівновагу, але "на 75 хвилині матчу гостям вдається провести ще один м’яч. Його забив І.Терлецький. З мінімальним рахунком 2:1 на користь киян закінчився цей цікавий матч.(Є.Шинкарук, «Радянська Волинь», 19 червня 1957р.)

Першість України стартувала 28 липня. Загалом в змаганнях за звання чемпіона республіки змагалося 54 команди, поділених на 9 зон. Армійська команда м.Луцька грала в третій зоні. В дебютному для себе поєдинку луцькі вояки поступилися досить таки сильній команді ровенського «Колгоспника», яка вже наступного року гратиме у класі «Б» - 1:2.

Незважаючи на стартову поразку, надалі армійці Луцька серйозно боролися за другу сходинку в турнірній таблиці, яку таки здобули після перемоги в матчі останнього туру проти "Буревісника" з Кам'янця-Подільського - 2:1.

Наступного року луцькі футбольні офіцери знову стають чемпіонами Волині. Але в республіканській першості зіграли нижче своїх можливостей, незважаючи на потужне кадрове підсилення. Невдалий виступ в першості команда ГБО Луцька компенсувала доволі таки вдалими матчами на Кубок України. На першому етапi лучани не дочекалися в гостi команду Вiнницi (+:-). Потiм вдома переграли хмельницьке “Динамо” – 3:1 та 20 серпня житомирський “Авангард” – 3:1 i вийшли до пiвфiналу.

В чвертьфінальному поєдинку «на десятій хвилині першої половини матчу лучани допустили необережність і забили м’яч у власні ворота. Потім вони провели ряд атак, які на жаль, не завершувалися голами.

Другий тайм почався нестримними атаками наших футболістів. Вже на шостій хвилині нападаючі лучан забили гол у ворота житомирців. … Через 22 хвилини луцький футболіст Ковальов посилає ще один м’яч у ворота гостей. Потім лучани провели ще одну атаку, яка також завершилась голом» (Ю.Романюк, «Радянська Волинь», 23 серпня 1958р.)

Пiвфiнальнi та фiнальний поєдинки пройшли в Тернополi. 31 серпня лучани у пiвфiнальному матчi поступилися мiсцевому “Авангарду” – 0:1 та поїхали додому. А почесний приз виграло харківське «Торпедо».

Як ніколи рано були проведені перші товариські футбольні матчі в 1959 році. Вже 15 березня в Луцьку на стадіоні «Авангард» зустрілися команда луцького Гарнізонного будинку офіцерів та команда добровільного спортивного товариства «Шахтар» з Нововолинська. Гра завершилася впевненою перемогою лучан – 6:0. Також з великим рахунком були подолані команди Костополя та Ровно. Наприкінці березня гостями луцьких армійців стали дві білоруські команди класу «Б» - «Спартак» Мінськ (1:1) та «Локомотив» Гомель (2:1).

До старту змагань обласної першості, в якій цього року знову грали 8 команд першої групи, футболісти армійської команди обласного центру підійшли безумовними фаворитами. Про їх беззаперечне лідерство свідчать і підсумки матчів проти одного з головних конкурентів в боротьбі за першість – команди будинку офіцерів м.Володимир-Волинський – 4:1, а також ігор з «Колгоспником» (Горохів) – 2:0, «Авангардом» (Луцьк) – 2:0, «Колгоспником» (Рожище) – 5:0 та «Колгоспником» (Колки) – 7:1. (Всі згадані результати повідомила «Радянська Волинь»). ГБО Луцьк втретє став обласним чемпіоном, а також виграв Кубок області. У півфіналі у Володимирі-Волинському армійці перемогли місцеву команду – 3:0. А у фінальному матчі лучани здолали нововолинський “Шахтар” – 2:0.

В цьому сезоні на обидві волинські команди чекали перші в історії волинського післявоєнного футболу міжнародні матчі. Армійцям Луцька та нововолинським гірникам належало зіграти товариські зустрічі проти команди «Лада» з міста Бєлгорай Люблінського воєводства Польської Народної Республіки. Причому лучани вже зустрічалися з польською командою двома тижнями раніше (6 вересня) і перемогли 3:0. Тепер польська дружина приїхала з дружнім візитом на Волинь.

В  Луцьку товариська гра відбулась в неділю 20 вересня. «Перші ж хвилини свідчать, що гості намагаються взяти реванш за програш на батьківщині. – писала про гру «Радянська Волинь», - Вони атакували лівим флангом, де грає темпераментний Т.Бартжанський, і хоча він у швидкості перемагає правого захисника лучан В.Мизіна, але зробити влучний удар не може.

Поступово гра переходить у центр поля. Лучани застосовують тактику повздовжніх передач на краї з дальшою атакою штрафного майданчика гостей. На 13 хвилині після комбінації, зав’язаної на лівому крилі нападаючими лучан, була повна можливість відкрити рахунок, але В.Студняк (№11) б’є неточно. Через кілька хвилин він виправляє помилку. 1:0 ведуть лучани.

За п’ять хвилин до кінця першого тайму шістнадцятирічний правий півсередній гостей К.Бужинський вийшов один-на-один з воротарем, але пробив вище воріт.

Другий тайм проходить при перевазі лучан. Гості поступаються їм у техніці і бігу. І те, що довгий час м’яч не потрапляє у ворота бєлгорайців, заслуга воротаря З.Сороки, що замінив М.Матращека. На 15 хвилині він відбив удар А.Азаренкова, але О.Сабо, що набіг, посилає м’яч в сітку.

Цікава міжнародна товариська зустріч закінчилась з рахунком 3:0 на користь лучан (про третій гол автор замітки не згадав – авт..) (В.Пальцун, «Радянська Волинь», 22 вересня 1959р.).

Вигравши змагання в зонi, армiйцi здобули право грати в однiй з двох пiвфiнальних груп. На цей етап ГБО випало їхати до Харкова. Першу гру господарям змагань лучани програли 0:3 (цей матч пропускав капітан команди Віталій Пясецький).

Про перипетії першого матчу півфінального турніру згадував у своїй книзі Михайло Кузьмін – півзахисник луцької команди тих років: «Не пам’ятаю, яка перерва була між зональними іграми першості УРСР і півфіналом (10 днів – авт..) але пам’ятаю точно – для нас його було явно недостатньо. По суті, більшість ігор ми проводили 12-13-ма гравцями. У багатьох хлопців були незаліковані травми. В першій грі 17 жовтня ми зустрілись з господарями і стався повний провал. Налаштовувалися ніби по-бойовому. Сили ще були свіжі, поле – чудове, але гри не вийшло. У футболі так буває. У противника виходило все. Харків’яни переграли нас повністю по всім статтям: результат – 3:0».

У підсумковій таблиці півфінального турніру лучани посіли четверте місце:

В розпоряджені Волинської облради Союзу спортивних товариств і організацій  від 4 липня 1959 року були згадані всі гравці футбольної команди Гарнізонного будинку офіцерів (прізвища гравців подані так, як в оригіналі документу, деякі гравці подані без ініціалів): П.Кочиш, П.Гренцер, В.Пясецький, В.Мизін, М.Кузьмін, О.Ігрунов, А.Пайте, Я.Гарапа, А.Сабо, А.Азаренков, В.Стахєєв, Е.Терпак, Карпенко, А.Чемоданов, Ш.Яраков, І.Меш, Ю.Тамаєв, Завертайло, В.Студняк.

 В наступному, 1960 році, в Луцьку було створено команду майстрів «Волинь», до складу якої ввійшли і гравці команди ГБО, зокрема, Михайло Кузьмін, Олександр Ігрунов, Анатолій Азаренков, Василь Студняк, Віталій Пясецький. Команда Луцького гарнізону ще декілька років не зовсім успішно виступала у волинських обласних змаганнях, але стимул був вже не той, тому поступово армійський колектив зник з футбольної карти області…

Сергій Грудняк, краєзнавець