Нападаючий Волині Анатолій Діденко розповів Sport Arena про своє повернення після довгого відновлення від травми, проаналізував поразку від Динамо (1: 4), а також повідав про ситуацію всередині луцького колективу.

Нинішня осінь вийшла досить важкою для Анатолія Діденка. Спочатку очікувалося, що нападник стане одним з найважливіших гравців Волині, але в вересні Діденко травмувався, і зміг повноцінно відновитися тільки до кінця листопада (в жовтні футболіст все-таки раз виходив на поле (в матчі з Карпатами), але «продовжив» свою травму і після того вже не грав).

Тепер же Діденко знову в строю, на поле повернувся в матчі проти Зірки в минулому турі, а тепер відіграв півтора тайму з Динамо, з яким зумів забити вже на 6-й хвилині матчу...

- Анатолію, Волинь успішно почала гру з Динамо, але все в підсумку завершилося розгромною поразкою. Чого не вистачило, щоб уникнути такого результату?

- Нинішній молодій Волині в першу чергу не вистачило досвіду. А, по-друге, треба відзначити, що в Динамо гравці індивідуально сильні - їм вдавалося порівняно легко обігравати наших хлопців «один в один», і це дало свій результат. Можливо, нам необхідно було додатково страхувати один одного, щоб цього не відбувалося. А так кияни добре користувалися вільними зонами в нашій обороні, закидаючи туди м'яч.

- Чи не відіграв швидкий гол у вашому виконанні злий жарт з гравцями Волині?

- Мені здається, що гол навпаки - окрилює і додає команді впевненості. Єдине, як на мене, нам дуже сильно завадив гол перед самою перервою. Думаю, не пропусти ми його, на другий тайм у нас була б хороша впевненість в своїх силах, і гра могла піти по-іншому. А так цей «м'яч в роздягальню» нас помітно підкосив.

- Волинь грала з дуже високою лінією оборони. Як саме це повинно було спрацювати в нейтралізації атак Динамо?

- Ми намагалися пресингувати, намагалися не дозволяти багато чого киянам вгорі. Але, повторюся, кожен гравець Динамо дуже сильний в індивідуальному плані. Мабуть, тому вийшло саме так, як вийшло. Нам багато чого не вдавалося. Часом, складається враження, що ми пропускаємо якісь безглузді голи «з нічого».

- А що планувалося попереду? Наскільки все вдалося в атаці, на ваш погляд?

- Необхідно було брати гру на себе. Особливо це стосувалося флангових гравців. Дудік і Задерецький повинні були обігравати своїх візаві і виконувати звідти передачі в центр. Ми ж з Петровим були зобов'язані такі передачі замикати.

- Вас особисто гол в ворота Динамо хоч трохи порадував?

- Гол сам по собі порадував, а ось результат, показаний всією командою, сильно засмутив.

- Якщо не помиляюся, Динамо ви забили вперше в своїй кар'єрі?

- Помиляєтеся. Коли я грав ще за Металіст, то забивав Динамо. Відзначитися тоді вдалося після удару головою.

- До матчу з Динамо у вас була пауза в півтора місяці, а до цього ви не грали ще майже місяць. Якось не складається у вас цей сезон ...

- В кінці липня в матчі з Олімпіком у мене стався надрив в місці прикріплення м'язових сухожиль. Так вийшло, що я це пошкодження до кінця не долікував і на початку вересня вийшов на поєдинок з Ворсклою. У грі відчував дискомфорт, але думав, що болить рубець, а виявилося, що я лише посилив старе пошкодження. Після цього на початку жовтня в грі з Карпатами ситуація майже аналогічно повторилася. Якщо чесно, все це увігнав мене в легку депресію. І я прийняв рішення витримати більшу паузу, все залікувати і тільки після цього повернутися в гру.

- Як зараз себе почуваєте?

- Все нормально. Відіграв майже повний матч з Зіркою, зараз ось провів майже дві третини поєдинку з Динамо. Так що, все добре.

- Волині, як і вам, теж чомусь не щастить - команда ніяк не може покинути групу аутсайдерів турнірної таблиці. Це на обстановці всередині колективу сильно позначається?

- Природно, на нас всіх така ситуація пристойно тисне. Ми стільки очок втратили. Десь позначається недосвідченість. Взяти, приміром, такі прості моменти типу потягнути час при розіграші кутового, якщо ми ведемо в рахунку  тощо. У хлопців не вистачає досвіду, і вони не роблять багато речей.

Через це ми допускаємо якісь помилки і на рівному місці втрачаємо очки. Дивна подача залітає в наші ворота на 93-й хвилині або трапляється ще щось таке незрозуміле. Але ми намагаємося не впадати у відчай. Сподіваюся, в тих іграх, що чекають нас попереду, ми ще зможемо набрати очки.

- Ви вже не один рік в Волині. Віталій Кварцяний в ситуації, що складається нервує сильніше, ніж зазвичай?

- Він намагається бути спокійним, але через результати команди бути спокійним до кінця у нього не виходить. Упевнений, коли будуть результати, тоді буде і спокій і в команді, і у Кварцяного. Але поки результатів немає, значить, будемо далі працювати над тим, щоб вони були.

- Влітку багато говорилося про фінансові проблеми Волині. Потім на цю тему не було ніякої негативної інформації. Як зараз йдуть справи з виплатами за контрактами?

- Певна заборгованість є, але це дрібниці в порівнянні з тим, що є в деяких інших командах.

- До зимової паузи Волині належить провести матчі з Чорноморцем і Ворсклою. Обидві команди ведуть між собою боротьбу за шосту позицію. Зараз її займають одесити, полтавчани ж намагаються їх наздогнати. Як ви думаєте, Волині вдасться втрутитися в їх суперництво?

- Складно сказати. Нам головне - набирати очки і не думати про турнірну ситуацію у суперників. Дуже хочеться, в першу чергу, брати очки вдома, перед своїми вболівальниками. Розуміємо, що на виїзді зробити це складніше. Також нам необхідно налагодити справи і свою гру, а на місця будемо звертати увагу вже після цього.

- Тобто, зараз немає бажання просто дотягнути до зимової паузи, а вже після неї вийти на завершальний ривок з новими силами?

- Не будуть говорити за всіх, але особисто у мене такого бажання немає. Можливо, це тому, що я багато пропустив і зараз дуже хочеться грати. Про відпустку я ще не думаю. А напевно, ті, хто відіграв весь сезон, вже й думають про відпочинок.

- Чи може зимова відпустка піти на користь команді?

- Можливо. Не можна виключити того, що навесні команда буде виглядати краще в моральному плані. Але ви ж прекрасно розумієте, що нам непросто. У Волині трансферне вікно закрите, і ми змушені грати в основному молоддю. Це складно - ми, 30-річні, змушені вливатися в молодіжний склад. Це не те, що було раніше, коли молоді доводилося вливатися в склад з більш старших гравців.

- Молодь Волині до думки досвідчених партнерів прислухається?

- Чи прислухаються, але не всі. Зараз молоді гравці не такі, як були раніше.

Юрій Остроумов, «Спортарена»