– Якщо дивитись на час останнього голу, то з таким твердженням можна і погодитись. Але виходячи зі співвідношення реальних нагод забити, ми повинні були вирішувати нагальні питання значно раніше. Мова і про перший тайм, і про другий, коли вже грали у більшості. Проте до логічного завершення весь час чогось не вистачало. Тому добре, що зрівняли рахунок.

– А чого більше не вистачило для максимального результату – власної реалізації, або ж завадив суперник?

– Вважаю, що справа у нас самих. Навіть за рівних складів не зуміли використати моменти. Забий ми першими, жодних проблем не виникло б. А так пропущений м’яч у роздягальню, і надалі одеситам було легше оборонятись. Близько нас до воріт не підпускали. Пару нагод все ж було, але надто довго розхитували гостей.

– Що поміняли у тактиці, знаючи що перед другою 45-хвилинкою потрібно відіграватись, а у «Чорноморця» на одного виконавця менше?

– Задум був більше використовувати фланги. До того ж вийшов високий Сергій Петров, і потрібно було частіше робити навіси в його напрямку. Мабуть, з нашого боку більше існувало бажання розіграти м’яч до вірного.

– Чи вірили до останнього, що можна буде врятувати бодай одне очко?

– Віра зберігалась, тому що моменти для взяття воріт періодично виникали, у тому числі, і у мене. Добре, що наша націленість зрештою призвела до бажаного. Однак надто святкувати домашню нічию не варто. Хоча організованість одеської команди також необхідно відзначити.

– Загалом нинішній сезон «Волинь» більш успішно проводить у гостях. І знову незапланована втрата у Луцьку…

– Чесно кажучи, не звертали на це уваги. Виходили на кожну зустріч з метою перемогти, де б не доводилось виступати. Однак пояснити, чому за фактом виходить саме так, я не візьмусь.

– Віталій Кварцяний нещодавно заявив, що у нього власний підрахунок очок, і штраф у 18 балів він не визнає…

– Сперечатись з нашим головним тренером не варто, але зі свого боку скажу, що психологічно ці зняті очки дуже боляче б’ють. Навіть не передати словами, скільки було витрачено сил у першому колі, щоб знаходитись на видних ролях Ліги Парі-Матч. На жаль, футболістам неможливо щось змінити. Тому залишається виходити на поле і знову набирати очки. Невідома подальша доля клубу, але ми маємо чесно та добросовісно дограти сезон.

– Враховуючи ось саме цю долю «Волині», яку варто назвати туманною, чи змінився якось підхід до матчів, ентузіазм наставника?

– Можу запевнити, що Віталій Володимирович давно вже має імунітет до будь-яких екстремальних ситуацій. Навіть якщо припустити найгірший розвиток подій для клубу, це не означає, що Кварцяний кине працювати, грати. Кожна гра для нього – свято. Тому до останнього туру наставник витискатиме з нас по максимуму.

– А про своє особисте майбутнє замислювався?

– На даний момент, нічого не можу сказати. Я щойно відіграв першу гру після травми. Найголовніше – набрати форму, щоб відновлення було повним, щоб зі здоров’ям усе було гаразд.

– Попереду насичений тиждень – матчі Кубка України і чергового туру Чемпіонату. Як будете розставляти пріоритети?

– Налаштовуємось серйозно і на «Зорю», і на «Динамо», не розділяємо їх на більш чи менш важливі. Щойно відіграли проти «Чорноморця», наступного дня виїхали до Запоріжжя. Дійсно, відпочивати ніколи. Спробуємо грати на перемогу і з луганцями, і, як би хто не ставив на нас хрест, але хочеться досягнути сенсації у столиці.

fpl.ua