Минулий рік став роком дебютів у чемпіонаті України кількох зовсім юних гравців «Волині». В основному складі, за дубль та юніорів пробують сили вихованці клубної футбольної школи. Серед них і 16-річний Богдан Гладун. Наразі він кращий бомбардир групі 1 у чемпіонаті ДЮФЛ серед U-17, у минулому сезоні втому числі й виступи Богдана допомогла його команді потрапити у фінальний турнір головного юнацького футбольного турніру країни. Клубна прес-служба запитала в форварда «Волині» U-17 і U-19 про підсумки сезону та його цілі на наступний футбольний рік.

- Богдане, 2015 рік можеш занести до свого активу, зважаючи на успіхи нашої клубної команди 1999 р.н.?

- У принципі – так. Наша команда у цьому році більше радувала, а всі ми прищеплювали психологію переможців, ставали більш мужнішими по-футбольному. Приємно є те, що разом із колегами дебютував в U-19. Водночас це підвищує вимоги до нас і відчуваємо, що скоро доведеться бути ще більш відповідальними за честь клубної футболки.

- Гладун – відоме футбольне прізвище на Волині?

- У футбол грали мої тато і брат. Батько – на аматорському рівні у чемпіонаті Горохівського району за наше рідне село Скірче. А брат Владислав довгий час тренувався у команді «Волині» 1993 року.  

- Вони твої найвідданіші вболівальники?

 - Так, а ще мама. Не пропускають жодної гри і на виїзд намагаються виїхати. Мама ніколи не перечила моєму захопленню, але висувала вимогу доброго навчання в школі.  Зараз вчуся у луцькій ЗОШ №15. Про моє захоплення футболом всі тут знають. Хоч часто змушений пропускати уроки, але намагаюся навчатися по-справжньому, без поганих оцінок.

- Знаю, що у футбольній школі «Волині» ти з 6 років...

- Так, першим тренером був Валерій Артемович Назарук. 

- Була «класика жанру» - сільський вигін і гра до смеркання з хлопцями?

- Аякже! І таке треба пройти. Починав з півзахисника, інколи і зараз там граю, але нападником цікавіше бути. У кінці 2000-их у всіх на вустах був Шевченко. Він і мій футбольний ідол та ідеал. А сьогодні рівняюся на Роналду.

- Обидва вони дуже яскраві індивідуальності. Як поєднати командну гру та проявити особисті якості?

- В одному моменті на команду зіграти, а в іншому – на себе, піти в обводку, пробити.

- Рахуєш свої голи в ДЮФЛУ?

- Так, бо хочу стати кращим бомбардиром. Наразі їх одинадцять. Якщо не збавлю оберти і команда допомагатиме, то мети досягну.

- Який з-поміж 11-ти голів найгарніший?

- Вдома у грі з ОК ім. Піддубного обіграв візаві і вдарив під стійку. Але найгарніший все ж, думаю, на виїзді проти «Арсеналу». З далекої відстані у «дев’ятку».

- Матчі із киянами з колишнього РУФК були не першими у цьому році. Ви зустрічалися влітку на Закарпатті у фінальному турнірі минулого сезону ДЮФЛ…

- Так, на жаль, не змогли виграти у них в матчі за 5 місце, а до того двічі зіграли в хороших матчах у нічию. Вся команда дуже багато корисного у фіналі отримала попри не дуже вдалі результати.

- Вигравали в УФК і «Карпат» 2:0 і 3:0, але не втримали переваги. Не вистачило досвіду чи ще чогось?

- То був інший рівень футболу. Не вистачило ще довшої лавки нашій команді. У третьому матчі групового етапу думали, як більше забити, бо того вимагала турнірна позиція, але за рахунку 3:0 почали пропускати… І я досі жалкую за своїми нереалізованими моментами.

- У цьому сезоні учасники вашої групи в ДЮФЛУ змінилися. Не шкодуєш, що відсутні школи «Динамо» і «Шахтаря»?

- Але всі суперники дуже рівні. Ми поступилися восени тільки одного разу, але у всіх матчах, де виграли, була жорстка і подекуди вже чоловіча боротьба. Ті ж хлопці із РУФК програли київській ДСШ-15. Вважаю, що боротьба попереду дуже цікава в нашій групі.

- Ти зможеш зіграти навесні на два «фронти», адже встиг дебютувати і в команді «Волинь» U-19. Перший матч видався пам'ятним…

- О, так. Мав виходити на заміну у домашній грі проти «Карпат» і вже коли готувався, ми пропустили. Вийшло зрівняти рахунок – Ден Хвалицький вибив, захисник помилився, я вибіг на побачення з кіпером і не зближуючись пробив у дальній кут. На сьомому небі від щастя був…

- Що мусиш підтягнути за зиму, аби не збавити оберти і бути у формі?

- Насамперед долікувати травму, а підтягувати є що, бо рано бути задоволеним. І швидкість, і  техніку, і характер треба загартовувати, щоб не підводили, коли партнери виведуть на ударну позицію.