– Дмитре, які загалом враження від останньої гри?

– Насправді дуже вже скучили за Чемпіонатом України і дуже хотіли нарешті зіграти. Звичайно, готувались це зробити ще 2 березня. Однак положення у країні було не з найкращих, тож до рішень відкласти весняний старт усі поставились із розумінням. Гра складалась дуже непросто для нас, однак у другій половині значною мірою становище вдалось вирівняти. У перемозі є певна частка везіння. Однак ми зуміли не пропустити і знайти шанс в атаці, щоб його реалізувати. Дуже важливо було отримати очки та позитивні емоції саме зараз.

– Наскільки складним за виконанням був твій гол у ворота «Карпат»?

– Як я пригадую, Ерік Бікфалві віддав мені передачу у вільну зону, де мені ніхто не встиг завадити. Спіймав голкіпера на протиході. Можу сказати, що ми з Еріком останнім часом багато взаємодіяли на тренуваннях, тому такий результат не випадковий. Чесно скажу: були відчуття, що поїдемо додому не з порожніми руками. Радий, що сподівання були не марними.

– Зараз Віталій Кварцяний знаходиться у лікарні? Відчуваєте його незриму присутність на тренуваннях та у грі?

– Дійсно, працюємо за раніше затвердженим планом. Знаємо, що Володимир Дикий постійно спілкується з головним тренером. Ми все виконуємо, що чуємо на установках, а також чекаємо Віталія Володимировича якомога скоріше на звичному тренерському містку. Користуючись нагодою, зичу йому здоров’я.

– Тобі у поточному сезоні вдалось забити двічі. І проти донецького «Металурга», і зараз ти відзначався наприкінці зустрічі, і все завершувалось із рахунком 1:0…
– Звичайно, не відмовився, аби забивав частіше, а мої голи були переможними. Нападник має таку позицію, щоб забивати – це його робота. Однак коли навіть два або три м’ячі заб’єш, а твоя команда не виграла, відчуття тоді інші.

– Це твій перший сезон у Прем’єр-лізі. Чи задоволений своїми виступами?
– Розпочинав дуже важко. Не відкрию нічого нового, коли скажу, що тут все на іншому рівні, включаючи глядачів, відповідальність, напруження – все, що включає у себе поняття футбольна атмосфера. Потім втягнувся, і для дебюту можу висловити задоволення. Однак потрібно ударно провести заключну третину змагань, щоб враження були цілісними.

– До зимової перерви ти зіграв 6 матчів, лише 3 з яких у стартовому складі. Зараз заздалегідь знав, що вийдеш у Львові з перших хвилин?
– Ми всі працювали на зборах, викладались на тренуваннях, щоби грати частіше. Авжеж, сподівався вийти одразу, але впевненим у цьому не був. Те, що вийшов і забив, має дати ще більш бажання і додати впевненості.

– У проведеній зустрічі у вас не було Сергія Сімініна. Чому?
– В одній з останніх контрольних зустрічей він отримав травму. Щось із коліном і зараз неможливо сказати, наскільки все серйозно. Знаю, що він має поїхати на обстеження до Києва. Дуже хотілося б, щоби Сергій обійшовся без операції. Те ж саме можу сказати і про дебютанта Артема Шабанова, який також вибув практично перед самим стартом. Шкода, адже на цих гравців тренери всерйоз розраховували.

– Зараз у «Волині» досить комфортне становище. Принаймні, виліт не загрожує. На що націлюєтесь?
– Влітку та восени втратили дуже багато очок. І що дуже прикро пропускали вирішальні м’ячі на останніх хвилинах. Якби не це, ми всерйоз могли би замахнутись на зону Ліги Європи. Втім, втраченого не повернеш. Тому варто просто набирати очки і максимально покращувати свої показники.

– Вже думаєте про наступний поєдинок з «Ворсклою»?
– Так, адже це буде перший у нинішньому році матч на власному полі. Маємо порадувати власних глядачів. А легко не буде ані нам, ані полтавській команді. Достатньо пригадати гру першого кола, коли все завершилось нічиєю 3:3.

Офіційний сайт УПЛ