Цими днями «Волинь» почала останній етап підготовки до відновлення чемпіонату. Команда мала один вихідний, аби відновитися після зборів. Кращим снайпером лучан у Туреччині став румунський півзахисник Ерік Бікфалві, на рахунку якого три забиті м’ячі. Клубна прес-служба поспілкувалася з ним з цієї нагоди…

- Еріку, команда повернулася із зборів в Туреччині додому. Який настрій у вас?

- Так, ми мали два збори. Вони були різнопланові, але попрацювала вся команда дуже добре. У десяти спарингах ми тільки одного разу програли - «Анжі».

- Ти забив три голи у контрольних матчах. Можна вважати, що Бікфалві став нападником?

- Ну, ви пожартували, звісно) Це не так важливо, що я забив тричі, адже і мої партнери забивали гарні і важливі голи. Можливо, хіба ці мої голи додають впевненості у  власних силах.  От якби я стільки ж забивав у чемпіонаті, це було б чудово. Перші два матчі будуть дуже сильними і відповідальними для нас – «Дніпро» та «Металіст».  

- Як команда зреагувала про проблеми «Металіста»?

- Ми прочитали про це в інтернеті… Прикро, якщо український чемпіонат втратить таку команду як «Металіст», адже це дуже хороший і сильний клуб. З такими завжди приємно грати. Тим більше, що вони досягнули найвищих вершин. Сподіваюся, все налагодиться і в чемпіонаті,  і в країні.

- Ти стежив за українською революцією?

- У нас всі хлопці дивилися новини, переживали, тренувалися із важким серцем. Не вірилося, що у 21 столітті в центрі Європи могла статися така бійня.  Вся моя родина і друзі телефонували, цікавилися подіями, переживали за мене. Пояснював, що команда на зборах і що всі сподіваються на те, що стрілянина вщухне, справедливість переможе, а люди повернуться до мирного життя.

- Еріку, твоя батьківщина переживала подібні моменти в своїй історії. Тоді румуни розправилися із режимом Чаушеску…

- Я був зовсім малим у ті роки, але багато знайомих і зокрема мої перші тренери розповідали історії про революцію кінця 1980-х у Румунії. Так що я обізнаний у таких справах. Краще не доводити людей до крайньої межі…

- Повернімося до питань футбольних. Відчуваєш, що і ти, і вся команда повернулася зі зборів сильнішою, згуртованішою?

- Перший збір був для фізичного навантаження, на другому було більше тактики та спарингів. Я впевнений, що підготувалися добре, але тільки чемпіонат стане чудовим тестом, який покаже рівень підготовки.

- Які матчі у Туреччині у виконанні «Волині» найбільше сподобалися?

- Сподобалося, коли дивилися гру «Зеніту» з Халком на чолі проти «Металурга» з Донецька (сміється)… Якщо чесно, то виділити якийсь один важко, але цього разу суперники були підібрані дуже сильні, боротьба була жорстка. Хтось міг бути трохи сильнішим, хтось слабшим, але боротьби було багато. Зауважу, що склад у нас постійно змінювався – у різних таймах виходили інші хлопці. Але ми були єдиною командою на цих зборах, не розділялися на якусь «основу» чи запас. Вигравало матч тридцять футболістів і програвало також тридцять.