Захисник «Волині» Віталій Приндета щойно повернувся із відрядження до молодіжної збірної України, разом з якою він став переможцем Кубка Співдружності-2014. Доки Віталій відпочиває кілька днів й готується до наступного збору «Волині», клубна прес-служба запитала його про враження від турніру…

- Віталію, можемо вважати тебе «ветераном» молодіжної збірної. Якийсь особливий статус старші хлопці мають у команді Сергія Ковальця?

- Так, багато нових облич було на турнірі і гравці 1993 р.н. вважалися «старшими». Але повірте – це ніяк не відобразилося на атмосфері в команді. На нас просто більше відповідальності лежало – на тренуваннях і в іграх. 

- Сергій Ковалець не згадував про реванш у фіналі за тогорічну поразку від Росії. Але в думках гравці, які були на Кубку Співдружності у 2013-му, напевне, прагнули його?..

- Звісно, ми думали про 2:4 річної давнини. Хоч яким би не був товариський статус матчів, але ми дуже налаштовувалися на гру з росіянами. Добре, що забили два швидкі голи, далі було легше набагато.

- За українців вболівали на турнірі?

- Ми це у фіналі відчули. Практично всі збірні нам удачі бажали. Казахстан перед фіналом підтримав, я здивувався, коли й зібрна Санкт-Петербурга удачі побажала. А вболівальники після фінального свистка також аплодували – їм сподобалася наша гра.

- Який матч видався найважчим на турнірі?

- Однозначно – з білорусами. Вони дуже грамотно зіграли. Компактно, розумно, зібрано. Ми перемогли їх, бо «дотерпіли», не втомлювалися атакувати ,за що й були винагороджені.

- Готувалися до серії пенальті у цьому матчі?

- Я вірив, що однаково проб`ємо їх. Дуже вже багато моментів створювали, мало б хоча б в одному нам мало б пощастити. Так і вийшло – залетів авто гол. А до пенальті умисно взагалі на турнірі не готувалися. В нас і тренувань як таких не було. Адже графік матчів щільний був – або щодня, або через день.

- У вихідні, як завжди, ходили на екскурсії?

- Так! Крім того, що було торік, побачили кілька нових музеї, була екскурсія в оперу, нам ще розповіли про річницю прориву блокади Ленінграда у 1944-му…

- Збірна зіграла багато матчів за короткий період. Не переживаєш, що втома завадить зборам у складі «Волині»?

- Та ні, що ви! Це приємна втома нині. Маємо кілька днів на відпочинок. Крім того, тренери в «молодіжці» намагалися дати зіграти максимуму виконавців, тому навантаження розподілялися рівномірно.

- Наступного разу збірна U-21 збереться на початку березня – ви гратимете товариський матч проти французів…

- Так, це буде вже підготовка до вирішальних матчів відбору на ЧЄ-2015, які відбудуться у травні-червні. Напевне, склад нашої збірної зміниться, адже тренери визначатимуть кістяк, на який спиратимуться у матчах відбору.