Найближчої неділі, о 14.00, «хрестоносці» вперше за місяць зіграють на рідному «Авангарді». Востаннє «Волинь» проводила матч в Луцьку аж 3 жовтня проти «Ворскли» (2:2). До слова, це буде передостанній поєдинок команди Віталія Кварцяного в цьому році у Луцьку. Залишатиметься зіграти тільки грудневий поєдинок про ти «Металіста».

Суперник лучан у 12-му турі дуже серйозний – донецький «Олімпік», який п’ять поспіль матчів в чемпіонаті та Кубку України не програє й нині йде на п’ятому місці в турнірній таблиці.

Історії особистих протистоянь «Волині» й «Олімпіка» ще немає, тому зупинимося на історії злету команди Владислава Гельзіна.

ІСТОРІЯ ЗЛЕТУ

Футбольний клуб «Олімпік», як і однойменний благодійний фонд, були утворені в серпні 2001 року. Засновниками клубу були президент Владислав Гельзін і голова наглядової Ради Михайло Ляшко.

«Олімпік» йшов до своїх сьогоднішніх фейеричних успіхів крок за кроком. З 2008-го команда не опускалася нижче 6-го місця в другій лізі, а у 2011-му взагалі її виграла. Через три роки, у 2014-му, «Олімпіку» підкорилася й перша ліга.

Починалося все із дитячо-юнацького «Олімпіка». В 2003-му команда юнаків «Олімпіка» 17-18 років стала чемпіоном області серед колективів фізичної культури. А наступного сезону юнаки 88-го року народження потрапили у фінальну частину чемпіонату України.

Ці успіхи дозволили заявити команду на змагання серед професійних колективів.В сезоні 2004–2005 «Олімпік» стартував у другій лізі, а в 2011-му виграв її на чолі із тренером Ігорем Петровим.

В першій лізі клуб одразу став «своїм». До успішного 2014 року «Олімпіку» вистачило 3-ох сезонів. Цієї весни за три тури до завершення чемпіонату підопічні Романа Санжара достроково завойовували малі золоті медалі першої ліги і здобули путівку в елітний дивізіон.

Відзначимо, що в 2014-му «Олімпік» уник типової помилки новачків елітної ліги, які вийшовши вгору, починають змінювати пів-команди, шукаючи ефемерного підсилення.  Кістяк «Олімпіка» залишився тим самим, відбулася тільки точкова селекція й в УПЛ грають нині майже ті самі обличчя, які кували перемогу у першій лізі.

Грають, до слова, пліч о пліч із власником клубу 42-річним Владиславом Гельзіним, який встиг у такому унікальному, як для футболіста, віці забити гол (з пенальті у ворота МЗ в кубковому матчі).

Бізнес Гельзіна різноплановий і навіть нині, в умовах війни на Сході, дозволяє тримати на плаву команду УПЛ.

ПРЕМ`ЄР-ЛІГА

Дебютував «Олімпік», як і належить новачку, провально. 26 липня в Одесі команда Санжара була бита «моряками» 0:4. Хоча вже в тому матчі донеччани показували зуби.

Їх відчула на собі в наступному турі «Зоря», яка буда бита в Києві 1:0. В 3-му турі «Олімпік» зіграв «насухо» із «Динамо» і стало зрозуміло, що новачок дуже швидко акліматизувався в еліті… Якщо вже програвала команда Санжара, то тільки лідерам і тільки із великим рахунком. Решту матчів «Олімпік» виграв, а нещодавно й впевнено розібрався із запорізьким «Металургом» в Кубку України. Відтак, донеччани йдуть наразі п’ятими в турнірній таблиці, поступаючись четвертій «Зорі» тільки за додатковими показниками. І це при тому, що «Олімпік» змушений проводити свій перший прем`єрліговий сезон «у виганнні»: домашні матчі грає на арені ім. Банникова в Києві.

КАДРИ

«Олімпік» грає українцями, в складі команди Романа Санжара тільки два легіонери. Один з них травмувався й проти «Волині» не зіграє (Іса Шериф), інший нині у формі – марокканського флангового півзахисника Моху, який прийшов в «Олімпік» навесні, нещодавно викликали у молодіжну збірну своєї країни.  

Взагалі, стосовно кадрів нашого суперника, то чимало футболістів «Олмпіка» в тій чи іншій мірі перетиналося із «Волинню».

Дітятьєв і Міщенко були на перегляді, Лисенко і Єременко – грали з «хрестоносців», а Максимов був близьким до підписання контракту влітку цього року.

Ще один екс-волинянин – Віталій Гошкодеря – міг влітку стати гравцем «Олімпіка», але отримав важку травму під час двосторонньої гри й надовго вибув із футболу, хоч і залишається вполі уваги «Олімпіка».

ОФІЦІОЗ

Отож, запрошуємо на перший й за іронією календаря останній листопадовий матч «Волині». Звертаємо увагу, що початок гри на «Авангарді» доволі ранній – 14.00.

Головним арбітром матчу «Волині» й «Олімпіка» буде Сергій Березка із Київської області.

Телетрансляцію поєдинку вестиме канал «2+2», коментуватиме матч Дмитро Поворознюк.

Матч був дебютним для суперників, які ще ніколи не грали між собою. Крім того, він був 400-м для «Волині» в елітному українському дивізіоні. Лучани, звісно не могли не виходити максимально орієнтованими на перемогу, адже вже чотири матчі «хрестоносці» залишали поле або переможеними, або з нічиєю за плечима.

Водночас «Олімпік» в чемпіонаті не програвав вже три гри поспіль, а з врахуванням Кубка України – взагалі п’ять поєдинків. Справді, підопічні Романа Санжара продовжують дивувати Україну своїми успіхами. Щоправда, робили це до матчу з лучанами, які начисто переграли свого візаві.

«Хрестоносці» почали розхитувати оборону з перших хвилин, змінюючи напрями атак, пробиваючи з різних позицій. Заспів зробив Ерік, який зі штрафного відмінно пробивав у лівий від воротаря кут, але Махарадзе не байдикував. Під час позиційної атаки Волині Федорчук пробивав з 14 метрів - Махарадзе відбив м'яча, а потім піймав його після добивання у виконанні Мемешева. Наважилися на дуже дальні і неточні постріли крайні захисники лучан – Нємчанінов та Сімінін.

Відзначимо й сувору дисципліну в обороні лучан – особливих шансів в «Олімпіка» не було, а Шабанов кількома підкатами просто таки ввів напад гостей в ступор. Жуніч же виглядав «королем» повітря.

А потім настав час румунського «подвійного удару».

На 38 хвилині Матей отримав м'яча від Бікфалві на підході до штрафного, змістився в центр, і замість того, щоб віддати на вільного Мемешева, наважився на удар. Він виявився більярдним - м'яч затріпотів в лівому кутку Махарадзе- 1:0!

За 6 хвилин Бікфалві забив вже сам. Ерік отримав м’яча по центру воріт, міг віддавати вільному Мемешеву, але зарядив таку «гармату» із 25 метрів, що поперечка ще довго трусилася… Утім, на відскоку добре поборовся Федорчук, змусивши захисника віддати м’яча тому ж Бікфалві й румун з другої спроби був точним – 2:0.  

Другий тайм «Олімпік» розпочав дуже активно. І справа не тільки у замінах, які відбулися в перерві, скільки у самозаспокоєності «Волині». Все рідше і рідше господарі атакували гостро, все більшими силами «Олімпік» йшов вперед. Небезпека прийшла після стандарту – Огіря пробив зі штрафного, а Кичак (Артем вийшов в перерві замість Неділька) невпевнено відбив мяча… плечем на кутовий.

Якийсь час команди вовтузилися в центрі поля (виняток цьому – активність екс-лучанина Лисенка на правому фланзі), доки Кобахідзе з Гуменюком (Олег вийшов на фланг замість Мемешева) не створили гольовий момент.  «Коба» промчав лівим флангом, а «Гума» не встиг ефективно завершити простріл першого. А ворота були вже порожні…

Утім, Олег долучився до третього голу «Волині». Він промчав центром, віддав на фланг Кобахідзе, Сандро сильно прострелив в центр, Махарадзе відбив перед собою і Бікфалві у боротьбі із Міщенком забив свій шостий гол у сезоні – 3:0!

Гуменюк вирішив і сам забити, бо на 75 хвилині сильно прикладався з 32 метрів в кут воріт Махарадзе – кіпер зреагував. Ех, якби ще забив Кобахідзе, який дуже активно провів другий тайм!.. Бікфалві віддав Сандро на лінію штрафного, той бив і після рикошету від ноги захисника м’яч дістався воротарю…

Але Коба таки забив!!! Бабенко подав штрафний, Федорчук пробивав головою і після сейву Махарадзе встиг віддати на Кобахідзе. Александр з кількох метрів добив "Олімпік" - 4:0!!!