Ванче Шикову сьогодні виповнилося 28 років. У свій день народження центральний захисник луцької «Волині» відповів на питання клубної прес-служби.

- Ванче, у тебе сьогодні день народження. Вболівальники та вся команда вітає тебе! У таке свято годиться бажати передусім здоров`я, а його у футболіста мало бути не може. Нещодавно ти відчував певні проблеми із самопочуттям. Як справи нині?

- Дякую за вітання, намагатимуся виправдати вашу довіру.

Так, мене раніше турбувала мікротравма пахових кілець, але коли лікарі застосували певні процедури, то все минулося. Під час зборів у Словенії вже нічого не турбувало. Вірю, що до кінця сезону нічого не заважатиме грати.

- Ти перевіз нещодавно до Луцька дружину і щойно народженого сина Драгана. Це важливо для тебе – відчувати підтримку сім`ї?

- Звісно, це набагато легше, коли жінка та дитина з тобою в чужій країні. Мені буде набагато легше грати до кінця сезону.

- Ванче, нині в команді поменшало іноземців. З ким ти товаришуєш нині?

- Я не дивуюся такій ситуації. Це - футбол, щороку змінюється обличчя будь-якої команди. Треба працювати, а не дивитися з ким дружити, а з ким не товаришувати. Можливо, в команді я трохи більше зараз проводжу часу із Еріком Бікфалві. Все ж він був і в минулому сезоні, і нині залишився у «Волині».

- Були розмови стосовно твого можливого переходу в інший клуб…

- Я знаю, що інтерес був до мене з боку кількох команд. Я особисто жодних перемовин не вів, мій агент розмовляв із Віталієм Кварцяним. Вони порозумілися, але я залишився у «Волині» і хочу тут грати. Мені легше за багатьох інших сприймати методи та концепцію гри Кварцяного, адже він запрошував мене у «Волинь», я звик до нього, тепер він повернувся і мені не треба витрачати зусилля, щоб збагнути його гру.

- Тренер має особливі вимоги до тебе?

- Він часто наголошує, що мені не можна просто вибивати м’яча, жбурляти його подалі від воріт. Центральний захисник мусить починати атаку,  віддавати забраного м’яча партнеру.

- У першому турі лучани вистояли в Києві. Як тобі дався той матч?

- Всім нам було дуже важко у першому таймі в другому трохи краще зіграли. Принаймні у захисті.

- Знаю, що в тебе на початку серпня має відкритися власна футбольна дитяча академія.

-  Так, 3 серпня ми стартуємо. Ця школа буде мати ім`я Шикова-Пандєва. Горан – мій товариш у збірній Македонії, відомий нападник «Інтера» та «Наполі». Він вже відкрив власну школу кілька років тому у рідному містечку. А я задумав таке ж зробити у своєму Кавадарці, щоб талановиті діти не виїздили з міста. Набиратимемо хлопців із 12-річного віку. Наразі маємо поле для занять кількох тренерів – серед них і мій батько. Офіційне відкриття з Гораном плануємо зробити у середині серпня, коли збереться в Македонії наша збірна.