Цей матч закінчував сезон для всіх команд луцької «Волині», тому на U-19 покладалися особливі надії. Тим більше, що луцькі вболівальники давно не тішилися перемогами усіх трьох команд лучан - ані основи, ані молодіжного, ані юніорського складів.

Передумови до виграшу у підопічних Романа Максимюка означилися вже у стартові п'ятнадцять хвилин. Господарі міцно заволоділи ініціативою і не відпускали її впродовж усього першого тайму. Однак гості тільки один напівмомент – подачу із стандарту, призначеного за сорок метрів від воріт, перетворили на гол. Це Лисогор виграв верхову боротьбі у штрафній лучан і головою переграв Воробея. Це був тільки спалах активності «Металіста», бо решту часу атакували тільки волиняни. Але доволі беззубо, а коли наближалися до воріт, перетримували м’яча. Найреальніші нагоди втратили Булига ,який бив після подачі Хомченка в дотик, та Слива ,який з десяти метрів пробивав після скидання того ж Хомченка (гостей виручив воротар). Сам же Віктор спробував пробити в падінні через себе, але удар не вдався.

Ситуація у другому таймі не змінилася – лучани закрили «Металіст» на його половині й харків’яни спромоглися на дві контратаки. Щоправда вони були фактично голевими… Спочатку нападник гостей влучив у стійку, після чого м'яч прокотився по стрічці воріт «Волині» й викотився у поле, а згодом вже Воробей продемонстрував найкращі вміння, відбивши удар під поперечину. 

Але «Волинь» U-19 мусила принаймні зрівнювати рахунок, зважаючи на два неточні удари Фурмана по покинутим воротарем гостей воротам. Ще кілька ударів завдавав із вигідних позицій Булига, а апофеозом втрачених нагод став несильний удар того ж Фурмана із лінії штрафного майданчика… У результаті – поразка, яка залишила юніорів «Волині» на 6 місці у групі 2.

Матч-центр