Нинішній сезон «Волинь» розпочала потужно, набравши сім очок у трьох стартових турах. Однак перебувати в лідируючій групі лучанам довго не довелося – волею календаря в двох наступних матчах їх суперниками виявилися «Шахтар» і «Динамо». Поступившись в обох іграх з грандами з великим рахунком, підопічні Анатолія Демяненка опинилися в компанії середняків, в якій виглядали аж ніяк не найгіршим чином. На зимові канікули «Волинь» пішла з хорошим настроєм завдяки сьомому місцю.

- Анатолій Васильович, як вважаєте, це оптимальний показник?

- В цілому команда виступила непогано. Хоча я впевнений: могла і краще. Однак перешкодили об'єктивні причини. Зробити це не дозволила нестабільна гра, коли хороші матчі чергувалися з невдалими. Справа в тому, що новачки, які поповнили колектив, прийшли в різний час – відповідно їх готовність була різною. Позначилися також і травми провідних футболістів – Старцева, Занєва, Ізворану, Рамона Лопеса, а ще дискваліфікації.

- Чи багато було в осінній період у вашої команди матчів, що залишили почуття нереалізованості?

- Так, були такі. По-перше, до таких я відніс би домашній поєдинок із «Зорею». У ньому ми вели в рахунку 2:0, однак у підсумку завершили гру нічиєю, 2:2. Те ж саме можна сказати і про інший матчі в рідних стінах – з «Карпатами», який також призвів до нічийного результату – 1:1. Не повинні були програвати і «Таврії». Незапланованих втрат у осінній частині вистачало – 4-5 очок в загальній кількості ми недорахувалися. Не втрать їх, мали б зараз близько 30 пунктів. Але нічого не поробиш – це футбол.

- Незабаром після старту першого кола на вашу команду випало серйозне випробування у вигляді двох поспіль матчів з грандами – спочатку з «Шахтарем» в рідних стінах, а потім з «Динамо» на виїзді. Багато хто вважали, що після такого непростого турнірного відрізка без спаду у «Волині» не обійдеться.

- На щастя, обійшлося. Незабаром після зустрічей з грандами ми зіграли внічию з тією ж «Зорею», а потім гідно виглядали у поєдинках з «Дніпром» на виїзді і «Металістом» вдома. У Дніпропетровську поступилися в напруженій боротьбі – 1:2, а у грі з бронзовим призером зуміли добитися перемоги – 2:1.

- Для стабільних успіхів в поєдинках з провідними командами однієї майстерності може виявитися мало – багато залежить від психологічної впевненості. Цей важливий для футболу фактор союзником «Волині» був часто?

- Мені вдалося перебудувати психологію хлопців, щоб вони не боялися грати у футбол.

- Судячи з показника в графі «пропущені м'ячі», до лінії оборони у вас напевно найбільше претензій?

- Так, претензії є. Втім, як і до атакуючих гравців. Повторюся: підопічним заважає нестабільність.

- А що скажете про воротарської позиції?

- Вже на самому старті чемпіонату Старцев отримав травму і його змушений був замінити Літовченко. Зробив він це непогано, більшість матчів осіннього відрізку сезону провівши на хорошому рівні.

- В активі «Волині» всього одна перемога з великим рахунком – над запорізьким «Металургом» (3:0). У чому проблема: в надійності тилів суперників чи у виконавській майстерності ваших підопічних?

- Вважаю, що вся справа у другому факторі. Нерідко нас підводила реалізація. Гольові моменти були, однак використовувати вдавалося далеко не все.

- Ще зовсім недавно в середній лінії «Волині» відчувався брак майстровитого виконавця, здатного ефективно діяти в творенні. З приходом в літній період Еріка Бікфалві кадрова проблема себе вичерпала?

- Більшою мірою – так. Він хороший футболіст, який є провідним виконавцем в лінії півзахисту. Як і Аржанов, що перебрався до нас зі столичного «Арсеналу». Однак «Волині» не завадило б мати ще кілька гравців такого плану. Сучасний футбол вимагає наявності універсальних виконавців, які однаково успішно вміють і творити, і руйнувати.

- Кандидати такого плану на прикметі у «Волині» є?

- Звичайно. Однак називати їх прізвища поки не буду. Переговори з ними ще ведуться.

- У чому, на ваш погляд, криється зниження бомбардирських показників у Даніеля Суботича, який виблискував на старті чемпіонату?

- Повноцінні збори в період літнього міжсезоння швейцарець разом з командою не проходив. Якийсь час Суботич грав на старому багажі, якого вистачало на певному етапі. Коли ж він закінчився, гра Даніеля стала менш ефективною. А потім йому завадила мікротравма, внаслідок якої нападник пропустив одну або дві гри.

- Які позитивні якості ви б відзначили в іншого новачка Абайомі Овонікоко?

- Цей молодий хлопець володіє швидкісними якостями. Він гравець нестандартний, гострий. Я задоволений Овонікоко, впевнений – він буде прогресувати.

- Свого часу вас називали футболістом з двома серцями. Чи є такі серед ваших підопічних?

- (Без роздумів). Сімінін. Він найбільш яскравий представник такої категорії. А ще назвав би Рамона Лопеса. На жаль, через травму бразилець багато ігор пропустив.

- Кого з футболістів не побачать луцькі уболівальники у складі «Волині» у весняній половині чемпіонату?

- З відповіддю доведеться почекати. Це питання нині перебуває у стадії вирішення.

- Скоро виповниться рік, як ви стали біля керма «Волині». Труднощів у роботі за цей час було багато?

- Труднощі є. В першу чергу, вони пов'язані з браком полів і сучасної навчально-тренувальної бази. Самі розумієте, що це впливає на якісну підготовку команди. Але ми сподіваємося, що в 2013 році «Волинь» зможе отримати їх у своє розпорядження. Будівництво клубної бази вже ведеться, і можливо, що до літа вона буде здана в експлуатацію.

- За період роботи в Луцьку спроб повернути вас у «Насаф» керівництво узбецького клубу не робило?

- Такого не було. Хоча з представниками «Насафу» ми неодноразово спілкувалися по телефону. Від них я дізнався, що на одному з матчів чемпіонату Узбекистану на трибуні стадіону був вивішений банер зі словами «Демяненко, ми тебе любимо!». Зізнаюся, було дуже приємно.

- Як маєте намір провести свою відпустку?

- Поки я перебуваю в Луцьку – накопичилося багато різних організаційних питань. Думаю, тиждень тут ще проведу. А потім відправлюся в Буковель кататися на лижах.

"Спорт-Експрес в Україні"