- Максиме, ти на останньому рубежі оборони і тобі найкраще видно, наскільки гравцям вдається найти спільну мову на полі?

- Наші футболісти всі кваліфіковані, але все ще є моменти, коли гравці не встигають перебудуватись за переміщеннями суперника. Можливо іноземці ще не встигають швидко зрозуміти мої підказки, але я думаю, що з часом ми ще будемо додавати в грі і взаєморозуміння буде покращуватись.

- Сьогодні було мокре поле в Луцьку після двох днів дощів. Чи завадило це грі воротарів?

- Моїй грі це не завадило, бо я не пропустив, а в тих двох моментах, коли завдавались удари по воротах мені вдалось приборкати м’яча. Поле і м’яч справді були слизькими тому необхідною була 100-відскоткова концентрація.

- В кінці матчу Громов загрожував твоїм воротам. Волині поталанило в цьому випадку?

- У тому випадку я збив з пантелику захисника, але не дістався м’яча. Добре, що Громов не влучив у ворота.

Даніель Суботич: Я вважаю, що сьогодні була дуже важка гра. Особливо для мене було важко витримати два тайми в такому темпі. Я радий, що всі установки тренерів були виконані і вони про це нам сказали після матчу.

- Розкажи про те, як ти забивав свій гол.

- Я дуже дякую Пилипчуку за індивідуальну майстерність, пас був дуже зручний і мені лишалось зробити лише те, що я відпрацьовую на тренуваннях. Передача дійсно була дуже зручною і мені було легко прийняти і обробити м’яч.

- Даніель, ти вже майже місяць в Волині, чи познайомився ти з нашим містом, людьми, які твої враження?

- До цього я нічого не знав про Луцьк та Волинь, про ваш регіон мені розказали агенти, а також я переглянув інформацію в Інтернеті. Я скажу так, що наразі враження найкращі. У вас привітні люди, які вже почали впізнавати мене на вулицях, а я, в свою чергу, спробую пізнати ваше місто ще краще.