Команда Анатолія Демяненка у період з четвертого по восьмий тур воювала з «Шахтарем», «Динамо», «Дніпром» та «Металістом», завершивши своєрідну гранд-серію, підсумок якої на наше прохання підвів наставник лучан, домашньою перемогою над харківським клубом.

- Анатолію Васильовичу, після матчів з гірниками і динамівцями ви говорили, що ваші захисники боялися помилитися, і це стало причиною поразок. З «Металістом» все було по-іншому?

- У даному випадку, швидше, варто говорити не про боязнь, а про психологію. Гравці «Волині» у поєдинках з «Шахтарем» і «Динамо» діяли скуто, бо знали – кожна помилка може призвести до голу в наші ворота. Чи змінилося щось після цих невдач? Звичайно! У всякому разі, ми працювали над цим. Мене порадувало, що з «Металістом» наші футболісти грали більш упевнено.

- У чотирьох поєдинках з грандами ви взяли три очки – це нормально?

- Думаю, так. Ніхто не стане сперечатися, що грати спочатку з гірниками, а вже в наступному поєдинку битися з динамівцями, дуже важко. А адже після цієї пари нам практично відразу довелося з'ясовувати стосунки з іншою, не менш простою парою – «Дніпром» і «Металістом». Не стану приховувати, я досі жалкую, що в Дніпропетровську ми не зуміли здобути хоча б один очко, адже судячи по грі, звести цю зустріч до нічиєї ми цілком могли.

- Хотілося б запитати вас про гру деяких виконавців, наприклад, Аржанова. Його прихід посилив команду?

- Це досвідчений півзахисник, а значить користь «Волині» він принесе. У Аржанова останнім часом було мало ігрової практики, але це можна виправити. Головне, що до колективу Володимир вже звик – хлопці добре його прийняли, тим більше що з деякими футболістами він уже був знайомий раніше.

- Що сталося з Рамоном Лопесом, і чому нечасто виходить на поле Павлов?

- Бразильський хавбек напередодні зустрічі з «Металістом» отримав ушкодження. Ризикувати здоров'ям Рамона ми не стали. До того ж якщо спортсмен не готовий викластися до кінця, навіщо його кидати в бій? Замість Лопеса вийшов Шандрук, який на моє прохання активно підключався до атак. Що стосується Павлова, то ми йому даємо шанс. Євген – талановитий виконавець, але зараз ще не виконує в повній мірі те, що я від нього вимагаю. Правда, трудиться Павлов сумлінно, не бурчить, не бідкається за спиною тренера. Значить, все буде нормально.

- Футболістів «Волині» Бабира і Насонова викликали до молодіжної збірної України. Подібні відлучки з команди позначаються на стані молодих хлопців?

- Будь-який тренер хоче, щоб гравець весь час був під рукою. Однак приємно, що луцьких футболістів залучають до лав збірної. Значить, ми довели їх до належного рівня готовності. Досвід міжнародних матчів нашим хлопцям піде тільки на користь.

- Раз вже ми заговорили про молодь, що можете сказати про перспективи місцевих вихованців? Чи таких немає, судячи з запрошенням у «Волинь» чималої кількості легіонерів...

- Талановиті хлопці в Луцьку є. Я відвідую всі домашні матчі нашого «дубля» і команди U-19, уважно стежу за кожним. Можу сказати, що на п'ятьох-шістьох виконавців «Волинь» може розраховувати вже через рік-два. Чому не раніше? Цим хлопцям (1994-95-го року народження), ще потрібно трохи змужніти.

- У чемпіонаті настає пауза, чим команда планує зайнятися?

- Відразу після поєдинку з «Металістом» ми надали підопічним два вихідних. Сьогодні вирушаємо в Яремчу, де будемо готуватися протягом шести днів. У найближчу суботу чи неділю хочемо провести спаринг з «Карпатами» – ця зустріч допоможе нам зберегти ігровий тонус.

- Потім вам належить непростий виїзд до Маріуполя. 

- Нічого екстраординарного в цьому немає. «Іллічівець» – не «Шахтар» чи «Динамо». 

О.Семенченко,газета «Команда»