Анатолій Демяненко після символічного «повернення» до Києва і кількох поєдинків із столичними командами вдома і в гостях у матчі 7-го туру вперше побував у справді рідному місті – Дніпропетровську, в якому власне розпочинав свою кар’єру футболіста. Забігаючи наперед відзначимо, що візит видався вкрай спекотним  і за пустельною спекою напередодні і в день матчу у Дніпропетровську, і за емоціями, які вирували на полі та тренерському містку.

Головний тренер «Волині» виставив у старті виконавців, які грали у попередньому поєдинку проти «Зорі», за виключенням, звісно, вилученого в ньому Ванче Шикова. Його замінив Олег Шандрук. Олегу не вперше виходити на виручку у скрутних кадрових ситуаціях – пригадаймо, як він разом із Віталієм Приндетою навесні вряди годи ставали основною парою центрбеків за відсутності Масла і Шикова. А от у «списку 18-ти» у волинян відбулися зміни – у нього повернулися захисник Роман Годований, півзахисник Віталій Приндета та нападник Євген Павлов. І взагалі – із семи гравців «НЗ» лучан шестеро були українцями, готовими підсилити гру команду!

Попри очікування кадрових змін у «Дніпрі» після і напередодні матчів із чеським «Слованом» Хуанде Рамос істотних ротацій не провів. Дискваліфікованого Мазуха очікувано замінив Чеберячко. Здивувала хіба вкрай коротка лава запасних «Дніпра» - три польових гравці плюс колишній «наш» Денис Шеліхов.

У стартові хвилини були побоювання стосовно психологічної налаштованості «волинян» на гру з одним із грандів, адже ще свіжі спогади перших митей матчів із «Шахтарем» та «Динамо». Тоді лучани виглядали доволі безпорадними і приголомшеними. Попервах здавалося, що щось подібне станеться і в Дніпропетровську. Господарі обклали штрафну «Волині», наче фортецю, підхоплення і перехоплення біля штрафної дозволяли «дніпрянам» продовжувати атаки «другою хвилею».

І тільки два гострих випади «волинян», які щоправда до логічного завершення – удару по воротам Лаштувки – доведені не були, але пригальмували господарів. А от підозри стосовно суддівської помилки під час другого із цих контрвипадів залишаються – Суботича таки валили на підступах до штрафного…

А потім була зразкова контратака лучан на 20-й хвилині і не менш ефектний випад дніпрян на 21-й. Спочатку Бікфалві класно помітив вривання Суботича у вільну зону між двома центрбеками і Деніель ефектно пробив головою у протихід кіперу в верхній дальній кут – 0:1! А потім настала черга вишуканого вертикального пасу Ротаня на хід Калінічу і «підсічки» в його виконанні – 1:1. 

Господарі не зупинилися і через три хвилини відповіли дублетом стовідсоткових моментів: Ротань головою впритул розстріляв поперечину після навісу Алієва, а за мить уже сам 88-й номер господарів розстрілював Літовченка після прострілу Калініча. На превелику удачу «Волині» за увесь захист відпрацював Ілієв, який вибив м’яча із лінії воріт.

Під кінець тайму «волиняни» дещо відсунули гру від своєї штрафної, але почали хапати попередження (Занєв і Шандрук, причому болгарин пропустить гру із «Металістом» вдома). У Ротаня «жовта» за розмови з арбітром.

На другий тайм Рамос випустив другого номінального нападника Зозулю прагнучи дотиснути суперника. Але відразу по перерві відзначився Алієв, шикарний пас на якого від Джуліано проспала уся центральна ланка «Волині». Хавбек з льоту пробив дальній кут воріт Літовченка – 2:1.

Лучани кинулися відіграватися, створили три напівмоменти і відчувалося, що не так страшний півзахист господарів, як його малюють. Якби ще Лопесу вдарити з усього розмаху його щирої бразильської душі після моменту, який створив йому Пилипчук. Рамон бив з 11-и метрів, на техніку, в дальній кут, але Лаштувка витягнувся в струнку і відбив на кутовий… Стовідсотковий момент…

Нашим хлопцям після цього б потримати м’яча, розіграти ще кілька контратак, але здавалося б втомлені після єврокубкового матчу «дніпряни» почали за рахунок швидкості роботи з м’ячем заробляти попередження. Вони в пасиві Ілієва, Бікфалві та Суботича. А Ротань тим часом вибачив оборону лучан, коли після кутового пробивав з льоту – вище поперечини… Калініч же схибив після флангового прострілу Алієва.

Анатолій Демяненко кинувся рятувати матч – випустив другого нападника Павлова замість Пилипчука, а центр зміцнив Стевичем, який замінив втомленого Ротанем Ізворану. Рамос відповів виходом Матеуса (замість Алієва) і перейшов на гру на контратаки, розраховуючи на Коноплянку та Матеуса. Найприкріше, що дуже довго чогось істотного, ніж кілька зароблених кутових і удар з лінії штрафного Суботича гостям створити не вдалося.

А от в кінці матчу допомогти привезти команді Демяненка очко з Дніпропетровська міг Лопес, проте після кутового він згаяв час на оброблення м’яча і не встиг вдарити. А от удар Еріка головою з лінії воротарського прийшовся у центр воріт і Лаштувка зафіксував м’яча.

Але «Волинь» пішла на штурм і таки мусила привозити нічию – поспіль три моменти згаяли Бікфалві, Аржанов та Павлов, які пробивали із дуже зручних позицій неподалік воріт. Особливо вболівальникам Волині слід побиватися за моментом Євгена, який розстрілював головою порожні ворота із лінії воротарського…