У ці дні гравці «Волині» на зборах у Белеку закладають фундамент фізичної підготовки на наступний рік. Особлива увага - легкоатлетичним вправам. Відтак «хрестоносці» щодня бігають багато і на різні дистанції. Клубна прес-служба поспілкувалася на цю тему із тренером «Волині» з легкої атлетики Віктором Романюком. 

- У клубі я з осені 2006 року, - розповідає Віктор. - Займався якось на стадіоні із студентами групи підвищення спортивної майстерності і до мене підійшли на прохання Кварцяного гравці «Волині». Запитали, чи не міг би провести пару занять із легкої атлетики. Відповів згодою і мене почали підключати до тренувань.

- Вікторе, нині команда в Туреччині. Які збори важчі для футболіста – кримські чи іноземні?

- Можливо, суто психологічно в Криму важче – ті ж обличчя, місцевість. А стосовно навантажень, то Віталій Володимирович вміє рівномірно спланувати збір. Запевню вас, що інтенсивність навантажень завжди однаково висока.

- Зазвичай програму легкоатлетичних навантажень ви разом складаєте?

- Основні пропозиції, напрямок дає Кварцяний. Якщо є якісь мої пропозиції, він їх розглядає. Зазначу, що Віталій Володимирович дуже любить, коли тренери свою ініціативу виявляють, особливо ,коли це стосується новинок, нестандартних підходів, імпровізації у вправах.

- Невже у біговій підготовці можуть бути новинки?

- Так, адже одна й та ж вправа залежно від методу й умов застосування має різний ефект. Візьмімо простий ранковий біг. Він всього лиш заряд позитиву, бадьорості. Якщо ж 40-50 хвилин бігати на фоні втоми, це допоможе витривалості. Короткі відрізки із повною паузою відпочинку – це вже швидкісна робота. Відрізки на фоні недовідновлення – це спеціальна витривалість.

Крім того, бігова підготовка футболіста не обмежується тільки бігом, сюди входить арсенал вправ. Перші базові збори команди присвячені загальній фізичній підготовці, тут крім бігових присутні силові вправи на загальну витривалість. Взагалі, що більше вправ використовує тренер, тим цікавіше проходить тренувальний процес. Я і своїм студентам завжди раджу, щоб вчили максимум вправ, шукали в інтернеті їх, запозичували в інших тренерів. Що більше вправ і прийомів знаєш, тим кращий ти професіонал.

- Прийнято вважати, що деякі футболісти не люблять бігати, вважають це марудною і непотрібною роботою без м’яча…

- У «Волині» всі професіонали. Тому розуміють і позитивно відносяться до того, що ми пропонуємо. Звісно, виникають питання: для чого ми робимо ту чи іншу вправи? Пояснюю і розказую про особливості підготовки і функціонального стану кожного футболіста. У такий спосіб і зацікавлюю гравця. Пояснюю чому сьогодні бігаємо таку дистанцію, а завтра – іншу. Буває, що футболісти не завжди розуміють, чому ми бігаємо, наприклад, на третіх зборах довгі відрізки на тренуваннях для розвитку швидкості. Пояснювати доводиться такі вузькоспеціалізовані терміни, як прояв швидкості і розвиток швидкості. Прояв може виявитися і на п’яти метрах, а для розвитку необхідна більша дистанція.

- Які головні показники бігової підготовки футболіста для тестування?

- Найчастіше це відрізки у 15 і 30 метрів. Футболісту необхідно із 4 секунд вибігти на 30 метрів. У «Волині» є гравці із хорошою вибуховою швидкістю. Лопес, Бабатунде… Чорномаз непогані має задатки у цьому.

- На початку січня команда тренувалася у Луцьку і вашій роботі сприяла незвично тепла погода. А чи є взагалі якісь температурні обмеження для бігу?

- Тут не стільки температура, скільки вологість впливає, а ще стан покриття, по якому бігаємо. Якщо слизько, то максимальна швидкість може призвести до травми. Стосовно холодної погоди, то необхідно дотримуватися простих вимог. Ну от, наприклад, язик під верхні зуби сховати. Тоді не хапатимеш в легені холодне повітря. А за високої температури повітря необхідна велика кількість води та головний убір.

До речі, інколи треба, щоб організм випробовував навантаження і за нестандартної температури. Тоді відбувається адаптивний стрес і колись це допоможе – раптом доведеться грати за високої чи низької температури. А в стандартних умовах організм не включає свої резерви.

- Розкажіть про фортлеки, адже у міжсезоння цей термін часто можна почути з вуст футболістів?

- Так, коли наші хлопці чують про фортлеки, відчувається в роздягальні здоровий ажіотаж) Дослівно – це «гра швидкості», тобто поєднання ходьби і бігу за варіації різних швидкостей. Залежно від характеру тренування підбираються відрізки із максимальною швидкістю, які чергуються із повільним бігом.

Причому ми проводимо їх не тільки на рівній поверхні. Якщо бігти в лісі, по піску, з гірки чи під гірку, то задіються і резервні м`язи.

- Які «легкоатлетичні» особливості перших зборів «Волині»?

- В основному це швидкісно-силова робота, різноманітні стрибкові вправи. Перші збори втягуючі, тому обсяги навантажень, кросова робота велика. Ми закладаємо фундамент, укріплюємо м`язи, поліпшуємо функціональні можливості серцево-судинної, дихальної системи. Коли базу закладено, можна поступово підводити гравців до специфічних футбольних навантажень. Відзначу, що підвалини функціональної підготовки треба підтримувати цілорічно. Важливий і процес відновлення, а це вже й  робота лікаря команди. Він підбирає харчування, засоби відновлення, аби м`язи відновлювалися.

А от наступні збори будуть вже більше спрямовані на швидкість, тобто почнемо використовувати функціональну базу. Тоді вже можна буде «розбігатися» футболістам на повну.