У третьому турі можна відзначити відразу кілька гідних тренерських робіт, але ми вирішили особливо виділити успіх наставника «Волині» Анатолія Демяненка, чия команда другий тур поспіль перемагає, дистанцію в три тури чемпіонату пройшла без поразок і, до того ж, упевнено в гостях поклала на лопатки одеський «Чорноморець».

- Анатолію Васильовичу, чого в цій вікторії більше – праці чи удачі?

- Дисципліни! Мої хлопці виконали все, що я їм говорив перед матчем. Не обходилося без помилок, звичайно, але головне – футболісти «Волині» сприймають тренерські ідеї. Це і приносить результат. Ну а те, що вже до 35-ї хвилини ми отримали чотири попередження, нічого страшного, адже на те вона і Прем'єр-ліга, де всі б'ються за успіх протягом дев’яноста хвилин. Просто щоб взяти ситуацію під контроль, моїм підопічним знадобилося півгодини. Далі, враховуючи те, що ми вели в один м’яч, все йшло за планом.

- Але на початку другого тайму у ворота «Волині» був призначений пенальті...

- У тій ситуації була зроблена помилка, зіграли неакуратно. Буває. Гравець «Чорноморця» не забив, але це їх проблема. Ми ж зуміли відзначитися двічі і здобути перемогу.

- В інтерв'ю нашій газеті напередодні старту нового сезону ви стверджували, що запрошення болгар себе виправдає. Що скажете тепер?

- Повторю свої слова: Іванов і Занєв – досвідчені футболісти, які, як я і думав, швидко адаптувалися на новому місці, ще швидше зрозуміли, що я від них хочу, і плавно вписалися в командну ігрову схему.

- Сімінін та Шиков – ідеальні для болгарських захисників партнери?

- Кадрова стабільність в захисній лінії «Волині» - відповідь на ваше запитання. Хочу також відзначити важливу деталь: як то кажуть, досвід досвідом, але у мене вимоги до захисників особливі, можна навіть сказати, специфічні. Спочатку новачкам доводилося важко. Проте в кожному наступному поєдинку гравці додають.

- Чотири голи у трьох матчах – це багато чи мало? Деякі фахівці зазначають: луцькій команді ще й в атаці б додати.

- Я зрозумів, про що ви... Напевно, всіх на таку думку навело моє рішення залишити в запасі нашого форварда Шумахера. Так, він ще жодного разу не забив у новому сезоні, але залишив я його в запасі з іншої причини. Просто на виїзний поєдинок з дуже непростим суперником ми обрали особливу тактику. Шумахер стабільно забивав на зборах, проте зараз у нього щось не виходить. Думаю, незабаром все налагодиться – бразилець заб’є, і до нього повернеться упевненість.

- У міжсезоння ви також відзначали талант румунського півзахисника Бікфалві. Він виправдовує ваші сподівання?

- Ерік приїхав до нас далеко не в кращій фізичній формі. До того ж він не пройшов з «Волинню» збори, тому до чемпіонату був практично не готовий. Але я, враховуючи здібності Бікфалві, вирішив готувати його безпосередньо через гру в офіційних поєдинках. Звичайно, це ризик. Проте вже в третьому матчі румун мене порадував – виступив добре і навіть гол забив. Взяття воріт суперника, вважаю, допоможе йому швидше набрати форму. Упевнений, що скоро ви побачите ще більш вражаючу гру у виконанні Еріка. Я знаю, що він думаючий футболіст, а такі завжди були на вагу золота.

- «Основу» команди ви вже остаточно визначили?

- Кістяк у «Волині» безсумнівно є, але ротацію складу виробляю в залежності від опонента. В Одесі, наприклад, зіграли Насонов і Ізворану. Свою роль вони виконали добре. Потім придумаємо щось нове, для інших наших суперників...

- До слова, про майбутніх суперників луцької команди. У двох найближчих турах ви потрапляєте на своєрідну зону турбулентності: спочатку приймаєте «Шахтар», а потім їдете в гості до «Динамо».

- Нічого страшного, щось змінювати в нашій роботі через такий графік ми не збираємося. До того ж, щоб добре підготуватися до поєдинку з «Шахтарем», у нас в запасі є цілий тиждень. У мене чимало ідей крутиться в голові, але найголовніше, вважаю, потрібно налаштувати команду на максимальний результат – спочатку в грі з гірниками, а потім – з динамівцями. Для моїх хлопців матчі четвертого і п'ятого турів стануть справжньою перевіркою! Причому я не прихильник стратегії, коли тренер обирає, де його підопічні зобов'язані взяти свої очки (в матчах з рівними собі опонентами), а де просто відбути номер. Упевнений, що подібний підхід загрозливий. Футболісти розслабляться, і потім їх дуже важко буде привести до тями...

- Часто говорять про адаптацію гравців, а от наскільки складно звикати до нової обстановки тренерам, мало хто знає. Як ви освоїлися в Луцьку?

- Я людина досвідчена. Мені вже доводилося працювати поза домом, так що ніяких складнощів у мене в Луцьку не було. Приїхав, відразу занурився з головою в роботу. Але що важливо, мені в усьому кваліфіковано допомагають працівники клубу, а для того, щоб робота була ефективною, все роблять керівники «Волині». У таких умовах до нового місця звикаєш швидко, тим більше коли знаходишся тут уже півроку.

О.Семенченко, газета «Команда»