- Остання календарна гра була дуже напруженою. Хлопці дуже хотіли виграти, постаралися. У нас виникло 5-6 гольових моментів.  Добре, що забили два, перемогли. Дуже важливо, що нашим лучанам, волинянам буде не такий поганий настрій на Новий рік. Думаю, що ми щонайменше у десятці будемо. Планував я десь так восьме-дев`яте місце… Будемо дивитися як «Севастополь» зіграє із «Динамо»...

Команда дістала позитивні емоції для відпустку. Ми їх через два-три дні розпустимо, а наразі на позитивній ноті завершуємо цей етап.

- Чи задоволені ви в цілому першою частиною чемпіонату?

- Не так прикро вболівальникам, бо все ж п’ять перемог вони побачили. Можливо, разом із командою вони відчули це свято футбольне, мить удачі. Але етап в житті команди був дуже складний. Ми багато коректували склад. Були проблеми з картками, випадали гравці. Ще травми додавалися… Не було стабільного, награного складу. Там закрили – там відкрилося, там підлатали – там відкрили… Так в кожній команді буває. Але в нас воно сильніше виявилося, бо ряд гравців прийшли в команду з корабля на бал. Ми багато пропускали, бо воротарі наші нерівно зіграли. Вони перебували трохи в різному функціональному стані. Кичак, Неділько, Літовченко, Шеліхов… Всі хороші, але Віталій бувало не відчував конкуренцію.

Але в загальному я вважаю, що ми нестандартно грали. Багато що треба пережити, потерпіти. Ми маємо нестандартних гравців. Пережили тренери чимало важких моментів, коли програвали в кінцівках матчів. Таке сильно впливає на психіку… Але однаково це моменти, які ведуть нас на шлях формування нової команди. Ми не набрали «стариків», ми молодим даємо шанс. Все більш-менш позитивно і я більше задоволений, ніж незадоволений. Ми не на поганому місці, не на грані катастрофи.

- Віталію Володимировичу, поясніть такий парадокс: в команд із першої шістки ми виграємо чи граємо у нічию, а із аутсайдерами граємо гірше…

 - Якби ми з усіма командами результат (результат, а не гру) показували однаковий, то були у першій трійці-четвірці… Стабільності у нас ще немає. Є максимальна віддача, яка спрацьовує в одному матчі і не спрацьовує в іншому. Ми часто мусили «затикати» дірки, грати не під свою музику, не під «до-ре-мі-фа-соль-ля-сі». У нас сьогодні тільки двоє травмованих було – Шумахер і Лопес, а бувало по п’ять-шість… І з воротарями так само. Є чотири, а міг грати тільки один. За великим рахунком, ми закінчили на позитивній ноті, з перемогою. Все ж команда бурлить, «Волинь» нестандартна, зберегла свій бренд, який дорого коштує. Ніхто ж не скаже, що «Волинь» ніяка, у нас легко не виграєш.

- Як будете відпочивати? Що будете робити у міжсезоння? Можливо, книжку знову писатимете?

- На книжку буде час, якщо мене позбавлять якихось статусів (посміхається). У мене був такий період, що я займався творчою роботою. У мене зараз багато роботи. І організаційних, і футбольних. Гравці поїдуть відпочивати, ми видамо їм індивідуальний план підготовки під час відпустки. Відпускаємо їх до 10 січня. Через день-два ми повинні закрити питання їм по дебету-кредиту. У нас великих боргів немає. А я поєднаю кілька днів відпочинку із специфічним завданням – їду дивитися двох гравців. Потім чотири дні ліцензування, а в середині грудня повернувся на роботу, маю багато службових питань.

- Віталію Володимировичу, ви нині очолюєте і клуб, і федерацію, працюєте тренером. Чи не важко це?

- Важко. Цікаво. Найгірше, коли ти нікому непотрібний. Якщо є робота, значить варто знаходити варіанти із часом. Треба старатися, аби не завалити нічого. Якщо зараз від розумних людей буде якісна підтримка, розуміння, то наше завдання їх не розчарувати. Щоб вони серйозно відносилися до нашого волинського футболу – як до обласного, так і до професійного. Є люди, які хочуть це робити від душі. Є багато різних проектів, час пройде і футбольні люди відчують, що зміни відбудуться.

- Один з ваших найталановитіших вихованців Олег Герасимюк є нині вільним агентом. Чи не може він знову опинитися у «Волині»?

- Ніколи нікому не закрита дорога. В мене немає до Герасимюка жодних претензій, він хороший футболіст. Він ще не розкрився до кінця. Колись голландські спеціалісти підрахували, що для тотального футболу середні вікові дані найкращі - це 27,5 років. Олег якраз у розцвіті) Він сухощавий, характер у нього наполовину був, наполовину сформується, коли стане мужчиною. Він тільки стає серйозним гравцем і мужчиною. У мене до нього немає претензій. Він також від мене пілюль отримував чимало, але тільки за те, що я хотів пояснити йому, що футбол – справа серйозна. Я багатьом все вибачав, так і треба робити. А стосовно Герасимюка, то повторюся, у мене до нього жодних питань. Захоче працювати, то спрацюємося.

Всіх з перемогою вітаємо і побачимося вже після канікул!

Волинь

2 : 0

Металург З

Чемпіонат України Прем'єр-ліга 2013/14 (18 тур) 17:00, 01.12.2013 Матч-центр