Вчора увечері на «Авангарді» відбулося передматчеве тренування луцької «Волині», а сьогодні вранці команда вирушила до Запоріжжя на календарний матч 11 туру проти місцевого «Металурга». До місць козацької слави полетів увесь «боєкомплект» лучан, окрім травмованого Рамона Лопеса.

У суботу о 18.30 арбітр Євген Арановський виведе команди на поле стадіону «Славутич-Арена». У п`ятницю о 15.30 зіграють молодіжні команди «Волині» та «Металурга».

Звісно, головна інтрига цього матчу не тільки суто турнірне завдання (господарям нікуди відступати, а гостям слід реабілітуватися за безбарвну домашню поразку від «Таврії»), але й тренерське протистояння Анатолія Демяненка та Віталія Кварцяного, ім’я якого останні роки неодмінно асоціювалось із «Волинню». Звісно, новим підопічним Віталія Володимировича не треба буде довго пояснювати наскільки важливою для тренера буде ця гра…

«Металург», який з боями цього літа пробився в еліту, після десяти перших турів глибоко засів на дні турнірної таблиці. Поразка в останньому матчі була особливо болючою – 0:5 від «Кривбасу». Утім, статус аутсайдера не мусить вводити гостей в оману…

Напередодні гри з Луцьком запоріжці здійснили свій другий трансфер «ери Кварцяного». Після підписання досвідченого чорногорця Мілана Пуровича, який на свої 27 років встиг пограти у семи міцних європейських «середняках» , «козаки» взяли ще одного вільного агента – хорватського захисника Анте Розіча. Останнім клубом височезного 26-річного гравця був австралійський «Голд Коаст Юнайтед», а взагалі Розіч – вихованець «Гайдука», легендою якого колись був його тато Ведран. Влітку 2010 року інтерес до нього мав «Металіст», але тільки тепер Розіч отримав шанс блиснути в Україні. Сподіваємося що не у матчах із «Волинню».

А от головного опонента фактурного хорватського новачка ми на полі не побачимо, адже нападник Даніель Суботич пропускає гру в Запоріжжі через перебір жовтих карток. Так само чотири попередження в пасиві Ілієва, тому Анатолій Демяненко розв’язуватиме задачку «Кого поставити в центр захисту та нападу?»

Статистика матчів між суперниками рівна: на найвищому українському рівні команди грали вісімнадцять матчів і по сім разів вигравали. Ще чотири поєдинки закінчилися унічию. Різниця голів − 17:13 на користь запоріжців, причому на своєму полі «козаки» забили 11, а пропустили лише 4 м`ячі. Пригадуючи історію очних дуелей, слід згадати і про кубковий поєдинок жовтня 2009 року, коли першолігова «Волинь» здолала елітний тоді МЗ вдома з рахунком 2:1 і вийшла до півфіналу Кубка України. Востаннє суперники грали один з одним у сезоні 2010/2011 і тоді лучани двічі виграли у запоріжців по 1:0 (голами відзначались Павлов на виїзді і Пищур вдома)

Телетрансляція: канал «Футбол», 18.30

«Кадрове питання», яке виникло напередодні цього матчу у зв’язку із травмою Павлова й дискваліфікацією Ілієва та Суботича, Анатолій Демяненко очікувано вирішив поставивши у напад Олексія Бабиря, а в центр захисту у пару до Ванче Шикова - Олега Шандрука. У центрі півзахисту зіграли Стевич із Ізворану, на флангах Сергій Пилипчук та Володимир Аржанов – колишній запорізький «металург».

Початок гри, а забігаючи вперед, скажемо, що й увесь матч, пройшов повністю за сценарієм «Волині», яка почала диктувати умови господарям. Не скажеш, що швидкості відразу були увімкнені, але було видно, що «волиняни» прагнули дорожити м’ячем і припускатися мінімуму браку. Спочатку лучани влаштували пристрілку воріт Шевченка і до м’яча по черзі прикладалися Стевич, Аржанов та Ізворану. Дуже активний Пилипчук раз по раз перегравав опонентів, заробив кілька штрафних і після одного з них завдав ще одного дальнього удару – трохи вище поперечини.

Запоріжці тільки до кінця другої десятихвилинки серйозно потурбували Літовченка. Спочатку Цуріков прострілював на Пуровича, але той не встиг на пас. А Жуніор небезпечно і хитро пробивав з дуги штрафної – трохи правіше стійки.

Потім Тейку віддав необачний пас назад на голкіпера і Бабир вибігши з ним на побачення, почав обігрувати його, але невдало… Бікфалві був першим на підборі, вирішив бити замість того, щоб віддати пас партнеру, який був сам на лінії штрафного.

У третій десятихвилинці лучани спочатку провели дві гострі контратаки, не забили, але підготували умови для бліцкригу. На 34 хвилині лучани переведеннями м’яча з флангу на фланг, заплутали суперника і Аржанов навісив на дальню штангу точно на голову Пилипчуку, який у падінні увігнав кулю у ворота. Запоріжці розвели з центру, лучани перехопили м’яча, Пилипчук віддав Бікфалві, його не встигли блокувати й Ерік підняши голову оцінив ситуацію та класно пробив у кут воріт. Шевченко зреагував, але доторком своїх пальців тільки підправив м’яча у ворота – 0:2.

Лучани провели ще одну гостру атаку (Бікфалві та Бабир) і перший тайм вирішили дограти без загострень і «Металург» хоч на кілька хвилин відчув себе господарем положення.

Але вже з перших хвилин другої половини гри «Волинь» показала супернику, що шансів давати йому наміру немає. Сімінін дав Аржанову з флангу хороший «крос» і Володимир головою пробив вище з 13 метрів. Спроба №2 для колишнього гравця МЗ була кращою. Після пасу Занєва на фланг Стевич із Ізворану нав’язали боротьбу Тейку, той помилився і Ізво прострілив на Аржанова, який забив втретє.

Після цього Демяненко дав перепочити Шикову, випустивши в центр оборони Яна Масло. Волиняни контролювали хід, змушували господарів помилятися і на цьому тлі нелогічним було попередження для Сильвіо Ізворану, зароблене ним у центрі поля. Ця картка стала четвертою для румунського опорника «Волині» і він пропустить домашній матч із донецьким «Металургом».

Сімінін гарно приклався після розіграшу штрафного – цілив у кут, але Шевченко був уважний. Олексій Бабир втік у контратаку, класично зміщувався із лівого флангу в центр, але пробив неточно. Його через кілька хвилин замінили на Овонікоко, а Бікфалві на Савича. Заміни, а також жахливий фол Рудики на Пилипчуку і прикра травма Занєва за час, що залишився, стали найістотнішими подіями на полі. Гру «Волинь» догравала вдесятьох і тільки на 94 хвилині «Металург» отримав справді гольовий шанс – це Рудика пробивав головою із семи метрів, але Літовченко парирував удар. «Волиняни» ще втекли в контратаку, пішов неточний пас від Савича й Арановський просигналізував про закінчення гри та першу в сезоні перемогу «Волині» із великим рахунком – 0:3.