Волиняни вперше із 2 вересня з’являться на очі власній публіці. Тож після перерви у чемпіонаті, виїзного матчу у Маріуполі та кубкового у Черкасах підопічним Анатолія Демяненка захочеться порадувати своїх прихильників домашньою перемогою на кшталт звитяги над «Металістом». Тим більше, що у цьому матчі зійдуться команди, яких розділяє одне очко, і грі між волинянами та кримчанами передрікають долю «битви за 6 очок». 

Сімферопольці нині продовжують переживати період перебудови пов’язаної із приходом нового тренера і тільки у минулому турі блискуча домашня перемога над «Кривбасом» дозволила відвести від Олега Лужного хмари ймовірної відставки. Тож доводити «Таврії» є що і є кому. Найбільше захист «Волині» мусить остерігатися українських «збірників» Назаренка та Калініченка, а також швидкого Шиндера, який торік не приїздив на матч до Луцька через дискваліфікацію. Цілком ймовірна поява на полі й колишнього «волинянина» Олександра Романчука. Футболіст, права на якого належать «Металісту», друге коло минулого чемпіонату орендувався лучанами, а перше коло цього сезону – «Таврією». 

Не забуваймо й те, що матч «Волині» і «Таврії» буде першим протистоянням колишніх партнерів на полі та колег на тренерському містку київського «Динамо» – Анатолія Демяненка та Олега Лужного. Цікаво, що обидва захищали фланги киян – лівий та правий відповідно.  Для Олега Романовича це не перший матч проти своєї колишньої команди, але дебютний у ранзі головного тренера «Таврії». Із нотками ностальгії очікуємо й повернення на тренерську лаву «Авангарду», нехай і в стані суперника лучан, Володимира Журавчака. Нинішній помічник Лужного п’ять років працював старшим тренером у «Волині» й Володимира Олексовича шанують луцькі вболівальники. 

Історія протистоянь «Волині» та «Таврії» налічує аж 34 матчі. Статистика не вельми приємна для лучан. Вони виграли 9 матчів, 8 звели до нічиї, 17 – програли, різниця голів - 24-50. А от статистика матчів суперників в елітному українському дивізіоні майже рівна. Всього зіграно 20 ігор, у яких шість разів перемагали «волиняни», стільки ж разів фіксувалася нічия і вісім разів перемога «Таврії». Різниця голів - 14:27. У Луцьку стосунки у 10 матчах розвивалися так: +4=4-2 (10:11). До всього слід додати й півфінальний поєдинок Кубка України 24 березня 2010 року. У ньому на той час ще першолігова «Волинь» гідно протистояла майбутньому володарю трофея (1:2). А ворота кримчан захищав …Максим Старцев, нинішній кіпер «Волині». 

Останній матч на полі «Волині» відбувся минулого липня – у першій домашній грі сезону 2011-2012 зафіксували бойову нічию. Майкон забив перший та останній голи того матчу, а в проміжку відзначилися кримчани Монахов та Калініченко. Відзначимо, що востаннє в Луцьку «Таврія» в рамках чемпіонату перемагала ще в жовтні 1995 року (3:0). А у чотирьох із шести останніх дуелей суперників фіксувався нічийний рахунок, причому двічі із рахунком 2:2. 

Отже, матч розпочнеться о 17.30. Арбітр − Сергій Лисенчук (Київ). Телетрансляція: «2+2».

Поєдинок молодіжних команд відбудеться у п’ятницю 28 вересня, о 16.00 на стадіоні «Підшипник».

«Волинь» не здивувала кадровими змінами – в «основі» вийшли всі перевірені останнім часом бійці. У лучан давно травмовані Лопес та Старцев й Анатолій Демяненко знову почав гру із єдиним нападником – Даніелем Суботичем. За діями нападника, до слова, цього вечора спостерігала на трибуні «Авангарду» його мама, яка приїхала із Швейцарії. На жаль, не було навіть у заявці Павлова, який отримав ушкодження у Черкасах. Олег Лужний мав можливість випустити у «старті» відразу двох нападників – Фещука та Шиндера. 

Дебют матчу став шоком для господарів. Шиков не встежив за Шиндером і мусив валити його неподалік лінії штрафного майданчика. Назаренко чітко реалізував гольову нагоду ударом у дальній кут – 1:0. 

«Волинь» продовжила гру на нервах – своїх і вболівальницьких. Чи не кожен другий пас йшов у ноги супернику або ж був незручним для партнерів. Складалося враження, що гравці вперше бачать один одного. 

Але на 19 хвилині «Таврія» подарувала шанс «волинянам». Пилипчук подав, а Селіо виклав пас на ногу Бікфалві. Ерік розстрілював ворота Погорілого, але його удар «на техніку» у дальній кут кіпер потягнув на кутовий.

Цей момент тільки на трохи мобілізував «Волинь», надалі гар господарів знову набула безбарвних рис. «Опорники» господарів давали забагато простору Назаренку і Сергій регулярно постачав пасами Шиндера та Фещука. У «Волині» ж спостерігався, напевне, рекордний рівень браку у пасах, а єдиний нападник Суботич отримував паси лічені рази або ж приймав м’яча у дуже незручній позиції. Перший шанс йому випав на 33 хвилині: Ерік класно вирізав пас на одинадцять метрів і Даніель пробивав головою – трохи вище поперечини. У відповідь Шиндер виграв забіг у Занєва, прострілив у центр штрафної і Сімінін ціною ушкодження заблокував удар Фещука. 

До кінця тайму суперники моментів не створили, додавши тільки у статистику удар у рамку воріт «Волині»: це Назаренко виконав зі штрафного спробу №2, але цього разу Літовченко із «стандартом» справився. 

Анатолій Демяненко зреагував на млявий правий фланг та програш боротьби у центрі поля та на другий тайм випустив Бабиря і Сетвича замість Насонова та Ізворану. Утім, уже в дебюті тайму «Волинь» могла пропустити вдруге – це Аржанов невдало скинув м’яч Літовченку і Махач махнув головою і тільки трохи перекинув ворота. 

«Волинь» нарешті прокинулася і перевела гру на половину поля суперника. Олексій Бабир заробив кілька штрафних і виконав якісних прострілів, Суботич пробив головою після кутового, Шиков двічі пробивав після штрафного удару. Утім, відсоток браку у пасах лучан хоч і зменшився порівняно із першим таймом, але критично зашкалював. 

Демяненко випустив замість Пилипчука Савича і у перші хвилини на полі Душан пробував загострити гру. Обігрався з Аржановим і потужно пробив з 20 метрів поруч зі стійкою. Класний момент мав Суботич - захисник гостей головою виніс м`яч з порожніх воріт. 

Наприкінці гри, під час «останнього і рішучого штурму», «Волинь» виконала штрафний від центру поля і «Таврію» знову врятував гравець на штанзі, який вибив м`яч з нижнього кута воріт після удару головою Суботича. На стандарт до чужих воріт прибіг Літовченко і після цього моменту на ворота «Волині» пішла стрімка контратака «Таврії». Якийсь час Назаренко тягнув м’яча у центрі, дивлячись як Літовченко намагається встигнути до власних воріт. М’яч потрапив до Калініченка, який пробив вище воріт. Фінальний свисток зафіксував мінімальну перемогу гостей…