Перший поєдинок весняної стадії чемпіонату так чи інакше можна обігрувати із словами вперше чи перший. Гра відбувалася у перший день весни, вперше її обслуговувала бригада із шести арбітрів, це був перший матч Анатолія Демяненка на «Донбас Арені» (утім, і багатьох інших «волинян» також), вперше після піврічної перерви у офіційному матчі зіграв травмований ще на початку вересня бразилець Лопес.

Відновлення чемпіонату очікувалося з великим нетерпінням. Вболівальникам кортіло побачити «Волинь», яка щойно повернулась із турецьких зборів, причому прилетіла безпосередньо до Донецька, де готувалася до матчу кілька днів перед грою. «Шахтар» вже показав свою готовність у Лізі Чемпіонів на фоні «Борусії» і, хай там як, але розглядав гру з лучанами як етап підготовки до матчу-відповіді у Дортмунді.

Напередодні матчу чимало розмов точилося навколо ймовірних складів команд. У «Волині» стартова одинадцятка виглядала прогнозованою, саме такою вона награвалася в останніх контрольних матчах в Туреччині. Стосовно «Шахтаря», то з врахуванням дискваліфікованих Тайсона і Фернандіньо Луческу виставив усіх найсильніших. У «Волині» не міг через перебір карток зіграти її капітан Сергій Сімінін.

Всупереч очікуванням перша десятихвилинка була рівною і лучани першими створили стовідсотковий момент. Пилипчук із Занєвим організували атаку лівим флангом, Сергій потужно пробив, Пятов відбив, але на Суботича. Той потягнувся за м’ячем, пробив, однак куля пройшла у кількох сантиметрах від лівої стійки воріт… На сьомій хвилині перший суперсейв створив Старцев, парирувавши удар Адріано із 20-ти метрів.

Роковою для лучан стала 10 хвилина, коли Олег Шандрук, перериваючи потужний простріл Раца, відкрив рахунок у матчі автоголом – 1:0.

У подальші двадцять хвилин «Шахтар» обрушив на «Волинь» вал атак (особливо запам’ятався удар в стійку Мхітаряна) і в обороні лучан почалися «пожежі». Одну з них загасити не змогли – Кучер після кутового невідпорним ударом головою подвоїв перевагу – 2:0. Найкращим чином проявив себе Максим Старцев, здійснивши кілька феноменальних сейвів. Але після чергового Макс зашкутильгав й Анатолій Демяненко був змушений проводити вимушену заміну. Іронія долі – у серпні минулого року подібна ситуація вже повторилася, адже після першого тайму матчу у Луцьку між цими суперниками Сергій Літовченко також  замінив Старцева.

Між тим «Волинь» припинила притискатися до власних воріт і почала огризатися: Ілієв бив головою після кутового, Лопес намагався влучити із 32 метрів, Суботич двічі не зорієнтувався у штрафній після помилок Пятова. Утім, «гірники» вибачили «Волинь», коли після удару Кучера головою м’яч розминувся із стійкою у кількох сантиметрах…

Другий тайм розпочався для вболівальників «Волині» дуже обнадійливо. Суботич із Пилипчуком поборолися в центрі поля, м’яча за сорок метрів від воріт підхопив Бікфалві. Ерік пройшов двох візаві, змістився трохи в центр і з-під ноги Ракицького невідпорно пробив у верхній кут воріт Пятова – 2:1.

Але щойно румунський хавбек повернув «Волинь» в гру, лучани пропустили втретє. Літовченко відбив сильний простріл Раца у центр штрафного і Дуглас Коста із восьми метрів не схибив – 3:1.

Гра після цього дещо затихла, команди спочатку обмінялися попередженнями (Ілієв та Кучер), а потім замінами. Анатолій Демяненко зміцнив центральну вісь Шиковим та Приндетою.

Розкішний шанс відігратися на 76 хвилині отримав знову Суботич. Пилипчук забрав м’яча в центрі поля, віддав Еріку, а той одним доторком відправив Даніеля на побачення із Пятовим. По дорозі Суботич виграв боротьбу у Кучера, опинився в штрафній, пробив, але …влучив у плече Пятова. Ще один шанс втратив Лопес. Бразилець перехопив м’яча неподалік центру поля, пройшов до штрафної, мав шанс відпасувати ліворуч вільному Суботичу, але пробив сам і не влучив.

В кінцівці сил для того, щоб спробувати ще раз скоротити відставання в рахунку не залишилося. Натомість лучани ще раз пропустили. Флангову атаку і простріл в центр штрафної замкнув Едуардо. М’яч після рикошету від Ілієва залетів у ворота Літовченка – 4:1.