"Волинь" — "Нафтовик-Укрнафта" 2:0, 6 серпня 2006

Нарешті! Сталося те, чого так довго чекали волинські уболівальники. Ні - це не просто перемога улюбленої команди, не перші повноцінно здобуті три очки у першій лізі. Це - та гра, яку показала "Волинь" у матчі четвертого туру проти охтирського "Нафтовика". Причому гра, продемонстрована молодими волинськими футболістами, чого так давно домагався головний тренер лучан Віталій Володимирович Кварцяний. Звичайно, гра не ідеальна, з достатньою кількістю помилок й технічного браку, але гра сповнена самовіддачі, жаги до перемоги, бажання довести що не все так погано у волинському футбольному краї! А передматчеві розклади були наступні. Після гри з "Оболонню" "коуч" лучан відрахував з команди ще трьох виконавців - Маковея, Продана і Шпака. Натомість був дозаявилений півоборонець Віктор Мельник, який останнім часом захищав кольори київської "Оболоні" та харківського "Металіста". З перших хвилин матчу "Волинь" показала, що не збирається віддавати гру на догоду супернику й відразу ж захопила ініціативу. Так, перша ж атака господарів поля завершилася ударом по воротам у виконанні Романа Степанова, щоправда - без особливої небезпеки для голкіпера. За п'ять хвилин Алозі, який нарешті відновився після травми, отримавши пас у межах штрафної, накрутив оборонця і пробив з гострого кута, але на місці був воротар охтирців. Гості ж особливо не вражали - діяли, здавалося б, надійно, використовуючи, як головний козир, зіграність колективу та досвід ключових виконавців, проте загострювати гру й демонструвати якісь комбінації або швидкісну гру не поспішали. Тому й перша більш-менш адекватна відповідь "Нафтовика" припала аж на дванадцяту хвилину поєдинку, коли Харченко завдав першого удару по воротам Романенка але також без труднощів для останнього. Миттєвою відповіддю волинян став прорив Романа Степанова, який увірвався у штрафний майданчик, протягнув м'яч через трьох захисників, та на лінії воротарського шкіряного буквально виніс з-під удару хтось з охтирців. Гра продовжувалась за тим же сценарієм й надалі - беззаперечна ініціатива "Волині" й виважені але непродуктивні дії гостей у складі яких найбільше старався Єсип. На 20-й хвилині непоганий момент для взяття воріт мав Алозі, котрий на дальньому куті штрафного отримав пас справа від Мельника, але пробив вище воріт. Затим більш ефективно на фланзі почав діяти сімнадцятирічний Ярослав Сворак. Спочатку він після помилки оборонців підхопив м'яч на половині поля гостей й віддав націлену передачу у центр на того ж Алозі - і знову Майкл змарнував момент, не справившись з м'ячем під час удару. А на 33-й хвилині Славко з-за меж штрафного майданчика завдав здавалося-б безнадійного удару по воротам, проте м'яч, спрямований за доволі-таки "хитрою" траєкторією, ледве не влетів під поперечину воріт Величка і лише гарна реакція останнього дозволила нафтовикам уникнути неприємностей. За мить потурбував голкіпера Донець, який потужно вистрілив у ближню "шістку" - на місці виявився воротар. А ще через хвилину всі присутні радісно скинули руки догори - це Максимюк зліва закинув м'яч на хід Алозі, який випередив захисників "Нафтовика" і, увірвавшись у володіння Величка, невідпорно пробив - шкіряний затріпотів у сітці - 1:0!!! Гості кілька хвилин приходили до тями але відповіли доволі гострою контратакою - на 38-й хвилині Мельниченко з лівого флангу закинув м'яч на протилежну сторону на вихід Єсипу та Романенко вчасно вийшов із воріт і виявився прудкішим за нападника охтирців. Ще через дві хвилини "Волинь" просто гарантовано повинна була подвоювати рахунок. В атаці Алозі протягнув м'яч у штрафний майданчик до лицьової лінії і відпасував на протилежний бік на Сворака. Ярослав від усієї душі приклався до "круглого" та під удар вчасно кинувся хтось з оборонців гостей. Наступний за цим кутовий завершився точним ударом Романа Степанова головою в нижній, дальній від воротаря кут, але й на цей раз захисники "Нафтовика" врятували ситуацію, винісши м'яч з лінії воріт. Атаки лучан не вщухали навіть у доданий арбітром до першого тайму час і, зрештою, принесли місцевим уболівальникам ще один приплив радісних емоцій. Спочатку Сворак, опинившись на ударній позиції, пробив доволі неточно, а на останніх секундах першої половини гри зумів виправитись - Алозі пройшов по лівому флангу, витягнув на себе кількох захисників і відпасував на дальню стійку на Ярослава, якому залишалося лише підставити ногу аби рахунок став 2:0. Так воно й сталося і волиняни, під щирі оплески глядачів, з гарним настроєм пішли на відпочинок. По перерві картина гри не змінилася - "Волинь" продовжувала контролювати перебіг подій, а гості ніяк не могли організувати хоча б щось подібне до атаки. Щоправда, маючи запас у два м'ячі, лучани почали діяти дещо обережніше, зменшивши кількість авантюрних наскоків на володіння Величка. Відповідно, зменшилась й кількість гострих моментів біля воріт "Нафтовика". Охтирці ж, зрозумівши що втрачати вже нічого, спробували змінити розклад сил у матчі й наприкінці першої п'ятнадцятихвилинки перейшли до активних дій. Спочатку Васильєв з гострого кута добряче приклався до м'яча та той полетів значно вище воріт, а потім Гапон виконав ювелірну передачу з правого флангу у центр штрафного, де після скидки м'яча Добрянський також ударив на силу - і знову вище. У відповідь волиняни провели швидку контратаку на 61-й хвилині і Алозі після подачі Максимюка головою підрізав шкіряного та і цей удар прийшовся над поперечиною. Через шість хвилин господарям вдалося більш ефективно використати свій випад, коли після подачі того ж Максимюка м'яч таки влетів у сітку воріт охтирців, та суддя зафіксував офсайд. Після цього футболісти обох команд, враховуючи насичені оборонні порядки один одного, намагалися перейти на дальні удари. Так на 74-й хвилині Андрій Степанов небезпечно вистрілив з 22-х метрів - поряд із штангою. За мить дальній але несильний удар Єсипа узяв Романенко. На 79-й хвилині Максимюк з штрафного намагався закрутити м'яч в дальній кут, та на місці виявився Величко. Нафтовики в останні десять хвилин гри почали накочувати масовані атаки на ворота "Волині" але створити щось дійсно загрозливе так і не спромоглися, незважаючи навіть на п'ять доданих арбітром хвилин. Натомість на останніх секундах Алозі міг довести рахунок до розгромного, коли після пасу з центра завдавав удару головою з лінії воротарського майданчика, однак Величко своїх партнерів не підвів. Наостанок Зейналов із штрафного потужно бив по центру воріт та потрапив у захисника лучан.