"Волинь" — "Металіст" 3:0, 2 жовтня 2005

У день гри між "Волинню" та харківським "Металістом" Луцьк відзначав своє 920-річчя. Тому можливо різноманітні масові культурні заходи, серед яких були й концерти за участю відомих українських та місцевих виконавців, й навіть лицарський турнір у Луцькому замку, а можливо й невдала гра команди у попередніх матчах, стали причиною не надто високої глядацької активності на трибунах. Проте зазначені причини водночас були неабияким аргументом для гравців задля досягнення виключно максимального результату у цей день, а ним могла бути лише перемога. Гра почалася не надто активно - обидві команди приглядалися одна до одної, діяли обережно й не надто рвалися в атаку, вичікуючи на помилку суперника. Тому у перші п'ятнадцять хвилин основні події розгорталися в центрі поля, де йшла стратегічна боротьба за м'яч. Щоправда, дещо здивував стартовий склад "Волині". По-перше, Андрій Степанов, котрий від початку сезону діяв у захисті, виявився висунутим в напад у пару до Сачка. Тож Андрію довелося згадувати навики нападника, котрі він непогано демонстрував ще у складі сімферопольської "Таврії". А по-друге, вперше в основному складі на поле вийшов Тааві Ряхн, котрий нарешті відновився після складної травми. Перший небезпечний момент у грі виник на 13-й хвилині - лучани отримали право на штрафний метрів з 30-и. До м'яча підійшов Сачко й потужно пробив повз стінку прямо у ствір воріт, але на місці був Горяїнов, котрий цей удар парирував. За мить Сачко пробивав вдруге, але й на цей раз голкіпер гостей виявився на висоті. Після цього лучани дещо додали й практично відразу ж зуміли відкрити рахунок.. Той же Сачко отримав передачу, увірвався зліва в штрафний майданчик, протягнув м'яч до лицьової, але побачив, що захисники перекрили можливості для подальшого розвитку атаки, розвернувся й відпасував на набігаючого Максимюка. Роман довго думати не став, прийняв м'яч і пробив з кута воротарського повз неприкритого Горяїнова - 1:0. Практично відразу ж гості мали непоганий момент для того аби зрівняти рахунок, але удар Яроша, котрий вискочив на побачення з Постранським, відбив голкіпер. Після цього гра знову перейшла у центр поля, щоправда обидві команди почали активно навантажувати фланги, наслідком чого стала серія кутових біля воріт обох суперників, проте до серйозного загострення ситуації справа так і не доходила. У "Металіста" атакуюча гра відверто не йшла, а у волинян хоча й дуже старалися Сачко, Максимюк, Шумахер та Бута, проте захист гостей працював належно. Наприкінці першого тайму Харків'янам вдався ще один непоганий випад, коли неприкритий Джакобія виявився з м'ячем зліва за кілька метрів від воріт, та на щастя для господарів, його удар був неточним - м'яч пройшов за кілька сантиметрів від дальньої стійки. Відразу після перерви команди обмінялися небезпечними моментами. На першій же ж хвилині гості протягнули м'яч по флангу й після навісу головою пробивав Петров - у руки голкіперу. У відповідь "Волинь" провела ідентичну атаку й Сачко зліва скинув м'яч прямо на Ряхна - удар Тааві був хоча й точний, але не надто складний для воротаря, котрий і забрав його в руки. Після цього ініціатива перейшла до "Волині" - лучани постійно тримали у напрузі захист гостей, у чому дуже відзначався Бута, котрий встигав відпрацьовувати як в захисті, так і в нападі. Гості ж відповідали рідкими, але небезпечними контратаками. Варто виділити момент, котрий трапився на 66-й хвилині - Ярош навісив справа у штрафний, та м'яч полетів прямо у дальній кут воріт - Постранському лише кінчиками пальців вдалося перевести шкірного на кутовий. Проте перевага лучан таки матеріалізувалася у ще один гол - на 70-й хвилини гості поблизу лінії штрафного завалили Герасим'юка і арбітр вказав на одинадцятиметрову позначку. До "точки" підійшов Бута й чітко розвів м'яч і Горяїнова по різним кутам - круглий вліво, голкіпер вправо. Доля матчу була вирішена, але це не зупинило підопічних Віталія Кварцяного, вони продовжували наполегливо атакувати й мали кілька реальних нагод для взяття воріт. Спочатку Сачко після подачі кутового бив під праву стійку, але на дорозі виявився воротар. Потім Товкацький вистрілив з кількох метрів по центру - захисник. Нарешті, за п'ять хвилин до завершення гри Сачко протягнув м'яч зліва й прострілив на дальню штангу на Товкацького. Проте тому в падінні за метр від воріт так і не вдалося замкнути простріл - біля штанги. Коли ж уже здавалося що гра так і завершиться, за справу взявся капітан. Сачко в центрі поля втік від захисників, вийшов сам на сам з голкіпером й пробив по воротам - 3:0. За кілька хвилин фінальний свисток арбітра зафіксував перемогу "Волині", котра стала добрим подарунком для усіх лучан та непоганою реабілітацією за невдачі у попередніх матчах.