"Волинь" — ФК "Харків" 2:0, 29 квітня 2006

Гра між "Волинню" та футбольним клубом "Харків" була доленосною для лучан, адже жоден інший результат окрім перемоги практично ставив хрест на намаганнях підопічних Віталія Кварцяного зберегти прописку у вищій лізі, тим паче, що досить "цікава" перемога київського "Арсеналу" над "Іллічівцем" напередодні вкрай загострювала ситуацію у турнірній таблиці чемпіонату України. Сам матч розпочався із стрімкої атаки "Волині", яка завершилась штрафним у виконанні Сачка - удар Василя здалеку прийшовся у стінку. Наступні хвилин десять суперники провели без особливих загострень, придивляючись один до одного. Поступово впало у вічі намагання харків'ян зіграти "на мінімумі" з метою здобуття нічиєї, котра команду Геннадія Литовченка влаштовувала "на всі 100". Лучани ж перший дійсно гострий момент біля воріт суперника створили лише на 9-й хвилині, коли після подачі кутового Максимюком Пищур пробив по воротах, а Тааві Ряхн, підправляючи удар, спрямував м'яч дещо вище воріт. Через п'ять хвилин непогано по флангу вривався в штрафний суперника Товкацький, але протягнувши м'яч до лицьової, Василю так й не вдалося зробити простріл - його удар захисник перевів на кутовий. Надалі волиняни тримали ініціативу у своїх руках, проте до справжніх загострень справа не доходила. Ситуація змінилася з виходом на поле Алозі, котрий заміним Пищура після кількох невдалих дій останнього. Вже через чотири хвилини після своєї появи на зеленому газоні, Майкл втратив практично стовідсоткову нагоду відзначитись - Девіч із штрафного прострілив на дальню штангу, де нігерієць практично впритул "розстрілював" Стойка - на щастя для гостей голкіпер у скрутній ситуації вчасно зреагував на удар і перевів м'яч на кутовий. Черговий сплеск у грі настав хвилин за десять, коли Сачко здалеку із штрафного зряче "бахнув" у нижній кут, але й у цьому випадку воротар був на місці. У відповідь харків'яни намагалися контратакувати, але Рибейро, котрий був на вістрі нападу гостей, у першому випадку порушив правила у боротьбі із захисником, а згодом постраждав сам. Що цікаво, кількахвилинна лежача пантоміма бразильця спочатку давала підстави глядачам вважати, що легіонер як мінімум зазнав відкритого перелому кінцівки, доки Андерсен доволі жваво не підскочив на ноги з появою клубного лікаря й на своїх двох залишив межі поля всього на кілька секунд, після чого, ніби нічого й не сталось продовжував гру. Перед самою перервою команди обмінялися небезпечними моментами - спочатку Девіч після сольного проходу вдарив по воротах і м'яч пройшов за кілька сантиметрів від стійки, а на останній хвилині тайму Рибейро після прострілу зліва чудово у падінні бив головою у кут воріт Романенка - Всеволод з труднощами але удар потягнув, та за секунду до того суддя свиснув офсайд. По тому настала перерва. Після відпочинку лучани, яким втрачати уже було нічого, помітно збільшили швидкості й почали насідати на суперника. Харків'яни ж продовжували гнути свою лінію, збиваючи темп, переводячи гру у повільне русло й, при цьому, зрідка контратакуючи. Волиняни, яким у стартові хвилини вдалося провести кілька конструктивних атак, згодом зав'язли у захисних редутах гостей, вибудуваних по центру поля. У цей момент чомусь навіть флангові півоборонці Максимюк та Девіч, до речі - одні з найактивніших в матчі, намагалися діяти через центр. Проте наполегливість лучан все ж таки дала свої плоди. На 67-й хвилині захисники ФК "Харків" змушені були з порушенням правили зупинити Алозі, котрий відгукнувся на пас з глибини поля, й міг вийти на побачення з голкіпером - штрафний майже з лінії карного майданчика. До м'яча підійшли Девіч та Сачко і візуально здалося, що харківські гравці і голкіпер очікували саме на удар капітана луцької команди, який уже двічі протягом матчу непогано виконував штрафні. Проте пробив Марко Девіч і притому пробив просто блискуче - з правої над стінкою просто у "дев'ятку" - Стойко лише провів м'яч поглядом, коли той опускався у сітку його воріт - 1:0. Вже у наступній атаці "Волинь" могла збільшити свою перевагу, але прорив Герасимюка по правому флангу й наступний навіс у штрафний на Сачка перервав голкіпер. У ці хвилини у лучан ніби відкрилося друге дихання - на 73-й хвилині той же Девіч зліва розібрався відразу з трьома опонентами, увійшов в штрафний й відпасував на Алозі, але передачу вчасно перервав захисник. За мить Майкл, перебуваючи на вістрі атаки, не зміг належним чином обробити "круглого" після флангового прострілу й скинув його під удар партнерам, але ті, не очікуючи на такий розвиток подій, на м'яч не пішли. На 81-й хвилині справа з лінії штрафного бив Герасимюк - на місці був воротар. Проте й він не зміг зарадити своїм партнерам у наступному моменті. Сачка завалили прямо на лінії штрафного майданчика й черговий штрафний знову узявся пробивати Девіч. На цей раз він бив прямо по центру воріт, але результат вийшов аналогічним попередньому - удар з правої над стінкою в "дев'ятку" і навіть акробатичний стрибок Стойка не завадив йому вдруге вийняти м'яч із сітки власних воріт - 2:0. Лише після цього гості зрозуміли, що на нічию розраховувати уже важко й заметушилися. Але миттєво перебудувати свою гру з повільної на більш активну їм так і не вдалося, незважаючи на кілька небезпечних атак за участю Целих та Гладкого. Лучани ж могли забити ще, але удар Сачка з меж штрафного у падінні був неточним. Таким чином, "Волинь" врешті перервала свою безвиграшну серію і вселила гарну надію у серця своїх прихильників стосовно перспективи продовження виступів в елітному дивізіоні українського футболу.