"Волинь" — "Іллічівець" 0:0, 11 березня 2006

Перед матчем з "Іллічівцем" трапилась досить неприємна подія для лучан - у четвер ввечері з діагнозом інсульт було госпіталізовано головного тренера "Волині" Віталія Володимировича Кварцяного. Тож безпосередньо грою команди керував старший тренер Володимир Журавчак. Ще одна проблема додалась буквально напередодні гри. Вночі з п'ятниці на суботу у Луцьку розпочався сильний снігопад, котрий до ранку вкрив товстим шаром ще напередодні прибране поле. А оскільки сніг не припинявся майже до початку матчу, то працівники стадіону докладали просто-таки титанічних зусиль, прибираючи його і намагаючись довести газон до придатного стану. Врешті гра розпочалася. У складі "Волині" на позиції центрального пів оборонця з'явився заявлений напередодні Олег Герасимюк, який волею регламенту не міг бути заявлений за "Таврію" і тому повернувся до Луцька. У стартові хвилини ініціативою заволоділи гості, яким вдалося краще пристосуватися до газону і які, відповідно, краще чіплялися за м'яч й нагнітали гостроту за рахунок чітких коротких передач. Так, вже на 2-й хвилині після прострілу з правого флангу Левига поцілив у сітку воріт Романенка, але із зворотнього її боку. Лучани відповіли небезпечними прострілами в штрафний "Іллічівця", проте до удару по воротах справа не дійшла. Обидві команди у цей час намагалися комбінувати, проте слизьке поле зводило нанівець всі потуги футболістів. Але незважаючи на перевагу маріупольців, перший дійсно гольовий момент зуміли створити господарі - на 15-й хвилині Девіч потужно пробив з меж штрафного майданчика, але м'яч пройшов за кілька сантиметрів від штанги. А вже за дві хвилини непоганий шанс отримали гості. Романенко не розібрався в ігровій ситуації і взяв у руки м'яч, спрямований йому власним оборонцем - суддя відразу ж призначив вільний удар метрів з 16. На щастя для лучан під потужний постріл Конюшенка вчасно кинувся Гащин і перевів шкіряного на кутовий. Через деякий час суперники знову обмінялися гострими моментами. Спочатку той же Конюшенко зі штрафного спрямовував м'яч в рамку, але Романенко взяв цей удар "намертво", а за хвилину після навісу зліва Сачко скидав круглого під удар Девічу, але той, не згрупувавшись на слизькому полі, не влучив по м'ячу у вигідній ситуації. Після цього гра вирівнялася, а згодом перевага перейшла на бік "Волині". На 30-й хвилині лучани мали відкривати рахунок, але з кількох спроб так і не спромоглися цього зробити. Спочатку Девіч, отримавши м'яч після метушні у штрафному, прицільно бив у нижній кут з семи метрів, але Нікітін вчасно кинувся під удар - кутовий. Після його розіграшу Пищур головою впритул бив по центру, але знову потрапив у голкіпера. Ще кілька секунд м'яч літав по штрафному "Іллічівця", але ні Сачко, ні Ряхн, ні Девіч так і не змогли завдати вирішального удару. У відповідь гості провели стрімку контратаку і Левига вийшов сам на сам з Романенком. В даній ситуації варто віддати належне Всеволоду. Вийшовши на перехват він не став кидатися в ноги нападнику, а, скоротивши кут обстрілу, холоднокровно чекав удару або обводки аби стовідсотково прийняти вірне рішення і не прогадав. Руслан, щойно увійшовши в штрафний, вирішив пробити на силу під голкіпером. Всеволод же миттєво зреагував на цей удар і зумів забрати м'яча до своїх рук. До завершення тайму луцькі захисники таких ситуацій більше не допускали і взагалі, гра остаточно перейшла на половину поля маріупольців. На 36-й хвилині зі штрафного під поперечину бив Герасимюк - воротар кулаками вибив м'яча в поле. За мить Пищур з району одинадцятиметрової позначки пробивав з розвороту після навісу зліва - на жаль дещо вище. На останніх хвилинах на ударній позиції двічі з'являвся капітан лучан - Василь Сачко. Але спочатку м'яч після його удару головою пройшов за кілька сантиметрів від правої стійки, а потім, після підступної підрізки, аналогічно пролетів біля лівої. На тому перша половина гри завершилась. Другий тайм також почався з атак "Волині", проте витиснути щось суттєве з цієї переваги лучани так і не змогли. На заваді було як поле, так і впевнені дії голкіпера і захисників "Іллічівця". А от маріупольці знову мали стовідсотковий шанс відзначитися. На 60-й хвилині Левига справа увірвався в штрафний і, ніким не прикритий, вдарив у ближній кут - й знову диво-реакція Романенка врятувала "Волинь" від неприємностей. Згодом бив по воротах Кривошеєнко, але на місці був воротар. Волиняни відповіли дальнім пострілом Соколенка - вище. Намагався загострити гру Алозі, котрий вийшов на заміну, але демонструвати техніку на слизькому полі - важка справа. З тієї ж причини на 72-й хвилині у вигідній ситуації не зміг пробити Герасимюк. Щоправда за дві хвилини він таки завдав свого коронного удару з лівої, але неточно. Останній небезпечний момент господарі створили за десять хвилин до закінчення гри - Романенко вибив м'яча аж у чужий штрафний, де на нього поспішав Товкацький. На жаль, Василю не вдалося належним чином обробити шкіряного і той став здобиччю Нікітіна. У час що залишався спробували поатакувати гості, але і їм не вдалося створити реальних загроз біля рамки господарів. Таким чином, не дивлячись на "сухий" підсумок гри, можна сказати, що нічия вийшла справді бойовою і обидві команди справедливо заслужили на очко.