"Дніпро" — "Волинь" 0:0, 22 квітня 2006

Статистика зустрічей луцької "Волині" і дніпропетровського "Дніпра" свідчила про беззаперечну перевагу останніх. Проте тепер лучани вперше взяли очки в Дніпропетровську. Історія переписується. Серія невдалих останніх матчів змусила тренерський склад по суті формувати нову команду вже по ходу чемпіонату. І ось, в муках і стражданнях, в нас зароджується командна гра. Поки що здебільшого руйнівна контратакуюча, але все ж таки командна. Першим натяком на це був загалом непоганий матч у Харкові, а сьогодні проявлені морально-вольові якості принесли матеріальний дивіденд у вигляді виїзного очка. Віталій Кварцяний вдруге поспіль виставив захисний варіант складу: Джорджевіч, Соколенко, Ратій, Ряхн, Хома - досить потужний плацдарм для "волинського катеначчо". Фалемі в центрі, Девіч і Максимюк на флангах, Сачко-Пищур - вже стандартна пара форвардів для першого тайму. У господарів був відсутній конструктор командних дій Назаренко. Тому роль диспетчера була покладена на Кравченка. Господарі відразу стали перевіряти наш лівий фланг. Пеєв, Радченко і Кравченко один за одним навішували або прострілювали у штрафний майданчик з цього краю, проте наш захист діяв бездоганно. На 10-й хвилині захисники "Дніпра" (хлопці грають в незвичну для нашого ока лінію) відпасовували Кернозенку. "Недодачею" Шершуна спробував скористатись Сачко. Василь на мить випередив голкіпера господарів, але цього вистачило аби змінити рух м'яча і той відскочив до Пищура. Гренадер "Волині" №2 замість того аби пробити по вже порожніх воротах почав приймати м'яч і опинився біля кута штрафної... За декілька хвилин ситуація з недодачею повторилась, проте на цей раз Сачко не встиг. Протягом цього часу "Дніпро" провів серію атак, диригентом яких був Кравченко. Кульмінацією цієї серії став удар Мелащенка з лінії штрафного по горобцях. На 21-й хвилині в одній з атак зазнав ушкодження Ратій. Вимушена заміна на Ковалюка дещо розбалансувала непохитність захисних редутів "Волині" і кількість атак дніпропетровців нашим правим краєм збільшилась. Проте найбільшу небезпеку становив момент, коли Пищур після подачі Кравченка ледь не зрізав м'яч у власні ворота. На другу половину гри волиняни настроювались так серйозно, що навіть запізнились на декілька хвилин. Поява Товкацького додала швидкості атакам "Волині". На 57-ій хвилині він протягнув м'яч метрів з тридцять, під кутом вийшов на ворота, але на завершальний удар сил вже не вистачило. За мить уже Кравченко вийшов віч-на-віч з Романенком, проте Сєва вчасно вийшов з рамки і не дав дніпрянину часу на роздуми. На 70-й хвилині наш голкіпер знову нагадав про свою "шляхетну освіту" і обрав єдино правильну позицію під час удару Шелаєва з десяти метрів. На 76-й хвилині господарі таки забили гол: Кравченко навісив, м'яч відскочив до Русола і захисник збірної України з трьох метрів увігнав м'яч у сітку... Проте перебував він при цьому в кількаметровому офсайді. Дніпряни після цього насіли на ворота гостей з надією, що гол назріває. Проте потенційна небезпека так і не вилилась у гольові моменти, а гол ледь не визрів у протилежних воріт. Товкацький поборовся з Радченком, і той підрізав м'яч собі в поперечину... Відскок практично на лінію воріт, а ось добити його виявилось нікому. Фінальний штурм і серія картинних падінь форвардів господарів ні до чого не призвела, що приємно здивувало і додало честі суддівській бригаді. Колектив в нас є і боротьба триває.