"Волинь" — "Ворскла-Нафтогаз" 1:1, 30 квітня 2005

У нас на Волині склалася така традиція: кожен весну наша команда завзято розпочинає сезон (точніше, продовжує його), весело розбирається з командами із обойми "поборемось за місце в десятці", по ходу вставляє пістон комусь із грандів, а потім на радощах уходить в глибокий загул. І це не залежно, за що вона бореться - прописку у вищій лізі чи місце в зоні УЄФА. Молодецький запал поступово згасає і команда віддає очки навіть тим, кому вони не потрібні. Кузьмічі з червоними пиками в цій ситуації відразу починають кричати: "Ганьба!", фанати - нервувати і бити кузьмічів по червоних пиках, а тренерський штаб шукає шляхи додаткового мотивування розслаблених футболістів. Така традиція. На гру проти "Ворскли" всі луцькі футболісти вийшли з думками про пасхального кабанчика і яйця під хріном. На цьому фоні особливо контрастно виділявся Папа Гуейє, і не стільки кольором шкіри, як осмисленими діями і бажанням боротись. Сенегалець знову був найкращим на полі, - зразу видно, що людина іноземець і великодніми приготуваннями голова в нього не забита. Аби тільки Майк Чиді до дискотек його не привчив. Всі ж інші діяли здебільшого мляво. Форварди Сачко і Бута зав'язли у щільній боротьбі із захисниками, хави Чеботарь, Нагорняк, Круніч і Ряхн робили все повільно, спалахнувши лише 3 рази за гру, захист за відсутності Джудовіча (Міодраг спокутував провину за минулий матч з "Борисфеном" на лавці запасних) особливих проколів не припускався, але і гостроти наступальним діям теж не додавав, крім вже зазначеної активності Папа. Розпочали волиняни матч більш-менш активно (небезпечний удар зльоту Круніча, гол Бути із офсайду), зажавши гостей на їхній половині. Але замість того, щоб додати і дотиснути суперника, "Волинь" збилась на повільні індивідуальні дії, в Круніча не пішли подачі, штрафні із забійних відстаней летіли в небо, а тут ще й Сачко отримав травму голови (струс мозку, як зазначив пізніше Кварцяний). Варто виділити лише двоходову "стіночку" у виконанні Круніча, Трішовіча і Нагорняка, в результаті якої Браніслав вийшов на відкриту ударну позицію, але з 10 метрів пробив як хлопчик з групи здоров'я. "Воскла" в цей момент масовано захищалась і сподівалась на контратаки, на вістрі яких був гренадер Кузнєцов. Початок другого тайму давав надію на позитивний результат. Девіч значно пожвавив гру на правому фланзі, бойові дії перемістились до підступів до штрафного майданчика "Ворскли", але відсутність забивних нападників (Мітіч травмований, Чіді піжонить) зводили всі зусилля нанівець. М'яч постійно літав перед Долганським, а от пропихнути його в сітку не було кому. Після подачі з лівого флангу Бута парашутом пробивав-скидав на дальню штангу, Круніч, який летів на цей м'яч перечепився через захисника і для чогось впав. На 59-ій хвилині Девіч розібрався із захисником і прострілив вздавж лінії воротарської і Нагорняк з 7 метрів розстрілював напівпорожні ворота, але не поклав як слід корпус і м'яч полетів вище. Захопившись атаками, господарі прогавили випад суперника. Полтавські албанці задурили голову Донцю, і після прострілу з лівого фланга Міленкович зблизька пробив Гуменюка. Такий підсумок не відповідав будь-яким законам логіки, тому за 7 хвилин до закінчення основного часу Трішовічв в один дотик розіграв з Нагорняком, вийшов сам на сам з Долганським і зрівняв рахунок. На час, що залишився, і припав найбільший спалах активності господарів. За 11 хвилин (7 + 4 доданих), лучани подали 3 кутових і пробили 4 штрафних. Щоправда один штрафний пробивався 3 рази (полтавчани ніяк не могли дочекатись удару і кидались під м'яч, поки наші ще роздумували, хто проб'є). Але ні Девіч, ні Трішовіч з цього вигоди не отримали - вище воріт. Вінцем фінального штурму став удар Девіча, - Марко від душі приклався до м'яча метрів з 10 і той в сантиметрі просвистів над поперечиною. Поки основні конкуренти місились між собою і забирали очки один в одного, "Волинь" втратила нагоду вийти на чисте і майже недосяжне третє місце. Попереду матчі тільки з серйозними суперниками. Це вже точно повинно стати основним мотивуючим фактором для нашої команди. Володимир Мунтян (головний тренер "Ворскли-Нафтогаз"): В принципі, я задоволений як результатом, так і діями своїх гравців. Задача була протиставити потужним гравцям "Волині" швидкі контратаки і щільну гру. Ви ж розумієте, що взяти очки на домашньому полі "Волині" надзвичайно складно. Тому і одне очко для нас тут - дуже пристойний результат. Віталій Кварцяний (головний тренер "Волині"): Доля три рази давала нам шанс вийти на чисте третє місце. Але видно голоси в парламенті розподілилися не нашу користь. Я маю на увазі "небесний парламент". В нас, тренерів, вже не вистачає терпіння. Сьогодні було 8-9 кутових, жоден з них ми не подали туди, куди треба. Вчора з 50 хвилин тренування ми 30 відробляли подачі кутових. Лише 30% з них йшли в потрібне місце, і це без будь-якого супротиву. Скільки сьогодні було штрафних з 17-18 метрів? Я сказав Трішовічу - бий як завгодно, краще мимо, але тільки не вище воріт. А він їх лупить в небо. Ніякої концентрації... Якби в мене було з 9 таких футболістів як Папа, можна було б і за перше місце боротись, а так і третього не можем добитись. Становище команд після 24-го туру