Волинь — Шахтар 1:3, 2 грудня 2004

Наш футбольний клуб давно має славу “грози авторитетів”. І ось тепер і луцькі вболівальники, з легкої руки футбольних чиновників, можуть вважати себе супермегатраблмейкерами, які готові порвати в тряпочку як суперника так і його виїзних вболівальників. Незрозуміла істерія охопила керівництво ФК “Шахтар” за кілька днів до назначеної дати матчу в Луцьку. Підключивши ПФЛ, вдалось таки вмовити наш клуб перенести матч на нейтральне поле. Керівництво “Волині”, підрахувавши, що клуб все ж в накладі не залишиться (шахтарі обіцяли компенсувати гроші за квитки) і даби не йти в стик з Р.Ахметовим, вирішило пожертвувати підтримкою вболівальників. Що ж, як кажуть, “хазяїн – барин”. Тільки от цікаво, які проблеми могли виникнути для команди з Донецька (крім натиску наших на полі звичайно)? “Підтримка” у вигляді оранжевих стягів деякими вболівальниками? Чи улюблений колір гірників вже більше не улюблений? Чи хтось буде кричати щось проти того же нашого земляка Толіка Тимощука? Роблять з нас прямо терористів якихось. Он в Києві, в самому епіцентрі мітингів, скандуються гасла “Донецьк – ми вас любимо” і “Донецьк, Донбас приєднуйся до нас”. Питається, хто намагається наганяти напругу по лінії схід-захід? Нам, вболівальникам, які ждуть матчів з сильними суперниками з неабияким інтересом, головне активно підтримати свою команду, віддати свої емоції, свою енергію гравцям для досягнення командою результату. Чому нас ненав’язливо просять віддати те чим сильна наша команда, підтримку рідних трибун, чому фанів лишають свята футболу, про яке так пафосно згадують на всіх навколофутбольних виступах високі чиновники. Здається про наш край вже розказують байки, як колись розказували в американських школах, що в СРСР по Красній площі ходять ведмеді в валянках і з балалайками. “Ребята – давайте жить дружно”. Футбол має лишатись футболом. І політику сюди бажано не впутувати. Отож, вирішили провести матч 2 грудня в Одесі. На пізніше не переносили, бо, як казав Кварцяний, у наших сербів вже були замовлені квитки на автобус з Ужгорода відразу після матчу з “Закарпаттям”. До Одеси волиняни “тарабанились” 800 км автобусом, що явно позитивно не сприяло підняттю фізичних та моральних кондицій. Початок матчу було призначено на 14 годину (економія електроенергії для освітлення? „Шахтар” здається зобов’язувався взяти витрати на організацію матчу на себе) у будній день, тобто далеко не „прайм-тайм” для того, щоб зібрати повний стадіон. На трибуни стадіону ЧМП прийшло заледве 1000 глядачів. На гравців „Волині”, які звикли до палкої підтримки домашніх трибун починаючи ще з передматчевої розминки і які від цього отримують, без перебільшення, колосальний заряд для стартового штурму, майже порожній стадіон справив не найкраще враження. Тому матч наша команда розпочала без особливої активності, віддавши ініціативу супернику. Скористались гості цим сповна. Відразу після стартового свистка „Шахтар” пішов у наступ і уже через 5 хвилин вів у рахунку: спочатку Агахова з-за меж штрафної пробив вище воріт, а через декілька хвилин Матузалем вивів на ударну позицію того ж Агахову. Нігерієць підсік м’яч над Недільком, який кинувся на перехоплення. Далі „гірники” продовжували володіти ініціативою, створюючи небезпеку біля наших воріт. Але захист і воротар „Волині” уміло справлялись з ударами і навісами гостей, у складі яких особливою активністю вирізнявся Матузалем. Волиняни намагались проводити стрімкі контратаки і завершати їх ударами по воротах Лаштувки. Так на 35-й хвилині небезпечно метрів з 15 бив головою Сачко. Через хвилину Гащин потужно б’є метрів з 28 – воротар гостей переводить м’яч на кутовий. В основному „Волинь” намагалась організовувати флангові проходи і завершати їх навісами у штрафну на високих Сачка та Мітіча. Правда гравці „Шахтаря” знали про таку тактичну побудову гри волинян, тому особливо не давали розгулятись на флангах. Дещо більше вдавалось проходити по лівій „бровці” Трішовичу, який, до речі, вирізнявся своєю активністю на полі у складі нашої команди. На другий тайм „Волинь” традиційно вийшла з кращим бойовим духом після тренерських настанов. Відразу наші спробували організувати атаку, що закінчилась прострілом у штрафну і з яким вдалось впоратись захиснику гостей. Після цього гірники знову поступово почали брати ініціативу в свої руки. На 53-й хвилині помилка захисту „Волині” призвела до другого голу: Матузалем відпасував на Вукіча, Звонімір навісив у штрафну, де наші захисники почали створювати штучний офсайд і таким чином відразу два гравці гостей вискочили один на один з Недільком, Брандао прийняв м’яч і відправив у сітку воріт – 0:2. 58-а хвилина, один з моментів „Волині” – Герасим’юк б’є метрів з 27 – мимо. Олег після травми ще ніяк не набере попередньої форми. 75-а хвилина – сильний, але неточний удар Круніча. В „Шахтаря” свої моменти не реалізовують Вукіч та Матузалем. Нарешті 86-а хвилина, Трішович навішує – Сачко головою з 7 метрів б’є точно під поперечину – 1:2. „Волинь” пробує вирвати хоча б нічию, але навпаки отримує „банку” у свої ворота. На 92-й хвилині Лалатович робить довгий пас майже від своєї штрафної, виходить прямо на хід Вороб’ю. Один на один з воротарем і 1:3. Всім спасибі, всі вільні. Безпрограшна серія волинян у чемпіонаті, яка налічувала вже 7 матчів, благополучно обірвалась. Постає питання – чи могла „Волинь” відібрати очки у „Шахтаря”, коли б матч проходив у Луцьку при гарантованій активній підтримці вболівальників? Могла б. Але цю підтримку просто у команди забрали, або навпаки, погодились віддати. Взамін на гарантії безпеки у зв’язку з наявністю в Луцьку якогось „страшного привида нетерпимості і агресії”. Зараз у пресі і телебаченні відносно переносу даного матчу поширюється версія про неможливість надання тих самих гарантій, про що повідомила у ПФЛ „Волинь”. Хоча, як випливає з інтерв’ю виконавчого директора ПФЛ А.Попова “Новому каналу”, ФК „Волинь” готувався у звичайному режимі і з забезпеченням порядку питань не виникало і лише за декілька днів до матчу „Шахтар” почав настоювати на переносі, до „вмовлянь” приєдналось і ПФЛ. Так що трохи неувязочка виходить. Ось дослівно слова А.Попова: „Я би не сказав, що це було легке рішення, що воно легко далося “Волині”. Але тим не менше, зваживши всі за і проти, після декількох дзвінків на адресу клубу ми отримали відповідь, що все-таки вони згідні з пропозицією “Шахтаря”, враховуючи такий комплекс питань, які можуть виникнути, вони згідні з “Шахтарем” провести матч на виїзді”. Післяматчева прес-конфереція: Мірча Луческу (головний тренер "Шахтаря"): Сьогодні "Шахтар" взяв важливі три очки, а мої підопічні показали добре організовану гру. "Волинь" забила нам гол буквально з одного гольового моменту. Хоча, якщо чесно, наприкінці команда трохи збавила оберти. Утім, при рахунку 2:0 на нашу користь і мене більше хвилювала майбутня гра з "Барселоною". Що стосується "Волині", то це добре фізично підготовлена команда. Їй усе рівно де грати: вдома, на виїзді або на нейтральному полі. З гравців луцької "Волині" я б виділив Сашу Мітіча, що своїми індивідуальні діями ставив проблеми перед нашою обороною. Але ще раз повторюю: ми в цьому матчі були сильніші і заслужено перемогли. - Чому "Шахтар" вдало грає в чемпіонаті і посередньо в Лізі чемпіонів? - Справа в тому, що рівень Ліги чемпіонів не зможе зрівнятися з рівнем українського національного чемпіонату. В нашій підгрупі виступають дві команди, що претендують на перемогу в Лізі чемпіонів. Я впевнений, що або "Мілан", або "Барселона" будуть грати у фіналі. І не здивуюся, якщо ці дві команди зустрінуться в цьому розиграші втретє, але вже у вирішальному двобої. Що стосується виступів "Шахтаря" то на сьогоднішній день команда грає на своєму рівні. Ми відмінно зіграли з "Селтиком" непогано виглядали в домашньому матчі з "Міланом". Однак клас команди підтверджується умінням не тільки створювати гольові моменти, але і реалізувати їх. В домашньому матчі з італійським клубом ми мали перевагу, але не забили. "Мілан" реалізував один з небагатьох своїх гольових моментів і виграв цей матч. Це досвід. Середній вік гравців італійців складає 30 років. Це означає, що в цих гравців є досвід матчів такого рівня. Так як гравці "Шахтаря" здебільшого молоді, то ці матчі служать свого роду нагромадженням цього досвіду. - Чи є у вас конкретний план на гру з "Барселоною"? - Ми будемо робити все можливе, щоб взяти в цьому матчі три очки і пробитися в наступний етап Кубка УЄФА. На жаль, у нас кадрові проблеми. Не зможуть взяти участь два ключових гравці Тимощук і Маріка. Але я ще раз повторюю: "Шахтар" буде робити все можливе, щоб показати добротну гру й обіграти "Барселону". Віталій Кварцяний (головний тренер "Волині"): - Коли працюєш, то завжди видно результат. Однак для такої команди, як "Волинь", втрата одного ключового гравця - це уже велика проблема. А в сьогоднішньому матчі на полі були відсутні три ключові гравці. Команда старалась, однак для того, щоб взяти в "Шахтаря" очки одного старання мало. "Шахтар" створив у цьому матчі п'ять гольових моментів і реалізував три. Можливо, до кінця першого кола трохи спав командний тонус. - Чому керівництво "Волині" вирішило проводити матч в Одесі? - Ви знаєте яка зараз обстановка в Луцьку. Йдуть мітинги. Міняється влада. У таких умовах було б дуже важко підтримувати порядок на стадіоні. У нас вже в цьому сезоні була нервова гра: 15 жовтих карток і 3 червоні. Добре, що обійшлося без ексцесів. У Луцьку будь-який стик у матчі з "Шахтарем" сприймався б болільниками не зовсім адекватно. Що стосується варіантів, то проведення в Донецьку 12 грудня нас не влаштовувало по одній причині. У наших легіонерів 6 грудня кінчаються угорські візи. Перенести матч на лютий - березень місяць теж не кращий варіант для нас. Тому ми вирішили зіграти матч в Одесі. Вважаю, що хоча ми програли, але матч пройшов без ексцесів, і наш клуб не буде підданий ніяким санкціям. В Одесі я міг дати гарантії, що матч закінчитися без проблем.