Василь Вікторович, за два тижні роботи уже встигли звикнути до тренерської ролі у «Волині»?

На жаль, часу дуже мало, як і вибору – як включатися в роботу. Її дуже багато, і ви розумієте, що команда формується фактично з чистого аркуша. З минулого сезону можна порахувати на пальцях однієї руки, хто залишився. На це є різні причини – з кимось попрощалися ми, з кимось вели перемовини, когось не втримали, хтось із хлопців проявлятиме себе вже в інших командах. Тому – етап непростий, етап такий, що часу на ознайомлення просто немає і ми одразу включилися в роботу. Команди формують роками, а у нас – лише два тижні. Однак тим процесом, що зараз йде – я задоволений.

Мабуть, цією складністю і викликана невелика пауза у висвітленні справ команди, адже чимало вболівальників та журналістів скаржаться на відсутність новин по команді?

Я відкритий для преси, це частина моєї роботи, тим більше в рідному місті та команді, до якої я небайдужий. Перш ніж щось сказати людям, потрібно самому зануритися, познайомитися з командою, вникнути в цю роботу. Я не хотів бити себе в груди чи робити якісь гучні заяви. Я прекрасно розумію, куди я прийшов, і знову ж таки повторюся – команда лише формується. Вже буквально за декілька днів у нас перша гра. Я уже казав своїм колегам і команді, що вибору чи шляху в нас іншого немає – потрібно працювати, і за роботу, до якої ми взялися, будемо йти до кінця. 

Фактична відсутність часу на підготовку, реальна відсутність будь-якого відпочинку після важкого сезону в футболістів, одразу навантаження і вже за декілька днів у бій – чи доводилося вам готувати раніше команду у таких умовах?

У моїй скромній тренерській кар’єрі такого ще не було. Утім, всі служби зараз працюють на комплектацію команди, і це зараз основне завдання, яке зараз у нас є. Уже дуже хочеться займатися повноцінним тренувальним процесом, займатися більше тактикою, однак зараз більше організаційної роботи – по контрактах, багато у нас нових хлопців, яких ми днями представимо вболівальникам, на яких ми розраховуємо. Є деякі труднощі, однак я хочу підкреслити і акцентувати увагу на тому, що в клубі є всі умови для того, щоб вирішувати завдання. Місто Луцьк і команда «Волинь» заслуговують на те, щоб бути представленими в Прем’єр-лізі, а вболівальники – на те, щоб їх улюбленці змагалися із найсильнішими командами України.

Як з’явився варіант очолити дуже знайому вам команду? І чи довго роздумували?

До мене вийшли із пропозицією – чи цікаво попрацювати в Луцьку. Мені це, звісно, було цікаво, ми поспілкувалися із керівництвом клубу, інвесторами, дійшли згоди. Тут багато амбіцій, тут ставлять завдання, тому мені цікаво працювати саме тут.  

Є якісь особливі відчуття роботи на стадіоні «Авангард», де ви раніше були одним із кумирів місцевої публіки?

Щоб багато не казати - це мій рідний клуб, який для мене чимало зробив, і я сподіваюсь, що я так само для нього зробив багато. Я завжди цікавився долею «Волині», стежив за виступами. Свого часу не найкращі часи клуб переживав – і пережив, на щастя. Сподіваюсь, що одні з найкращих часів тільки попереду. Тут дуже хороший колектив, чимало теперішніх колег тут працювали ще в часи, коли я був футболістом, тому тут мене прийняли дуже тепло, ніякого дискомфорту я не відчуваю, а навпаки – відчуваю себе тут рідним та близьким по духу.

За якими принципами зараз формується, по суті, новий колектив нашої команди? Що найголовніше ви хочете бачити у своїх гравцях?

Ми зараз робимо усе, щоб у нас були якісні футболісти. Ви знаєте, що вже зараз йде чемпіонат у Прем’єр-лізі, команди заявлені, у Першій лізі вже команди збалансовані, готові, і працюють разом протягом певного часу. Наші служби працюють фактично цілодобово, щоб запрошувати футболістів, ми ведемо багато перемовин. Можливо, не все у нас виходить, однак ми всі цілеспрямовано працюємо, щоб досягнути мети.

Для мене важливі людські якості. Дуже важливо, щоб футболіст, який прийшов до нас у команду, поважав ті цінності та традиції, які є в цьому клубі. Я хочу, щоб цей футболіст був патріотом своєї країни, своєї вулиці, свого дому, патріотом «Волині», якщо він одягає футболку цього клубу. Ми багато дивимося на молодих волинських хлопців – деяких уже повернули до Луцька, де вони виховувалися та виступали раніше. Є багато молодих футболістів, які стараються і проявляють себе, а ми будемо більше знайомитися і робити на них акцент. Ми також постійно спілкуємося з ветеранами, які є живою історією нашого клубу, адже не всі розуміють, що без минулого, без історії, без людей, які чимало віддали цьому клубу – не буде й майбутнього.

Завтра «Волинь» представлятиме нових футболістів. Однак хотілося би запитати уже сьогодні – чи задоволені ви комплектацією команди на сезон? Чи вона буде продовжуватися до закриття трансферного вікна?

Ні, не задоволений, однак найголовніше – що робота по комплектації ведеться, йдуть перемовини, і сьогодні також. Вже з деякими гравцями, які приїхали, ми підписали контракти. Тож я задоволений нашими службами, а хлопці, я упевнений, нам допоможуть. Зроблені великі кроки в цих питаннях, і цей весь процес триває.

Вперше з часів, ще коли грали за «Волинь» ви, у нас буде «Волинь-2» у Другій лізі. Наскільки це позитивно для першої команди і чи будете ви розраховувати на гравців з другої?

Аякже, звичайно! Інвестори та керівники клубу пішли назустріч в цьому питанні, а також акцентують увагу на дитячо-юнацьку школу «Волині» та її розвиток, на наших, волинських вихованців та футболістів. І це дуже добре, що ці хлопці будуть грати не в молодіжному чи юнацькому чемпіонаті, а в Другій лізі, там де вже вони будуть змагатися з дядьками, зустрічатися з хорошими футболістами, хорошими командами. Там вони будуть мужніти і у них є величезний шанс – ми стежимо, у нас в клубі налагоджений контакт, налагоджена тренерська вертикаль. Найкращих з «Волині-2» ми будемо заохочувати, вони будуть потрапляти до заявки і проявляти себе в «основі». Я буду тільки радий і буду робити все можливе, щоб все це так і було.

Що для нас буде важливіше – яскравий атакуючий стиль гри чи організованість, дисципліна та надійність?

Роботи багато і до ідеалу ще дуже довго. Я буду відвертим – особливо в перших турах не чекайте від нас якоїсь блискавичної і дуже гарної гри, для нас важливе формування команди. Звісно, дуже великі питання в нас в обороні, враховуючи минулий сезон. Команда чимало пропускала і це нас цікавить, як і гра в атаці, де треба ще більше додавати, грати ще агресивніше. Зараз надзвичайно якісного футболу не буде, я це розумію і не буду лукавити – для нас важливий результат, самовіддача, бажання, однак я впевнений, що від гри до гри ми будемо додавати.

Минулого сезону в Першій лізі була дуже жорстка конкуренція і дуже цікавий чемпіонат. Чи очікуєте чогось такого й нинішнього сезону?

Не можу з вами не погодитися – минулий чемпіонат був дуже цікавим і чимало команд претендували на підвищення у класі, до останнього туру нічого не було ясно. Наскільки я володію інформацією, цього сезону також ряд команд ставлять таке завдання, також і команди-сюрпризи можуть бути. У нас свої завдання, нам не потрібно дивитися на конкурентів, на інші команди. Нам потрібно просто виходити на кожну гру і робити свою справу.

До слова, ви вигравали з «Волинню» Першу лігу в якості футболіста та бомбардира. Наскільки хороші спогади про той переможний сезон?

Звісно, ті враження незабутні, зараз у нас в тренерському штабі працюють гравці тієї команди – Ярослав Комзюк, Володимир Гапон, і в системі клубу – Володимир Гащин… Це ті хлопці, з якими ми грали, яких я ставлю в приклад нашим теперішнім молодим футболістам. Спогади чудові, адже саме з того сезону почалася моя серйозна професійна футбольна кар’єра, я тут віддав чимало років клубу, для мене це був початок майбутніх перемог, тож я хочу, щоб команда знову повернулася туди – в елітний дивізіон.

Чи є у вас якийсь найбільш пам’ятний матч чи гол у складі «Волині»?

Та такого було багато і не хотілося б робити на чомусь акцент. Для мене пам’ятне, як ми з «Волинню» вийшли тоді до Вищої ліги, ніколи не забудеться, як ми тут обігрували «Шахтар» і «Динамо», коли багато хто не вірив у нас, а ми ставили собі мету і досягали її. Тоді ми могли звернути гори та обіграти будь-кого – настільки у нас був колектив, настільки місто жило цим, вболівальники нас підтримували. Тоді була дуже збалансована команда, і це, мабуть, заслуга Віталія Кварцяного. Хочеться це життя повернути в наше місто, хочеться, щоб вболівальники ходили на видовище, щоб футболісти показували гру, а люди ходили їх підтримувати – і це, мабуть, основне завдання зараз.

Ми постійно на контакті з ПФЛ та іншими футбольними структурами, і зараз кажуть про те, що можуть ухвалити рішення, щоб пускати таки на трибуни для початку 25% глядачів…

Це дуже здорово! Команда потребує підтримки вболівальників, вона з нею грає по-іншому, вона біжить, а сам футбол – це гра якраз для вболівальників і створена. Я дуже сподіваюся, що і в нас буде налагоджений контакт, ми тісно будемо спілкуватися з уболівальниками, фанами. Я хочу побудувати програму так, щоб у нас регулярно були відкриті тренування, щоб люди приходили, дивилися, щоб футболісти також розуміли, брали на себе відповідальність. Потрібно, щоб цей зв'язок постійно був між вболівальниками та футболістами.

Наостанок - з яким нАстроєм і настрОєм ви та команда готові відкривати новий сезон та нову сторінку в історії «Волині»?

От якраз таке завдання стоїть переді мною та тренерським штабом – щоб гравці були однодумцями, були з позитивним настроєм, і одягаючи футболку «Волині», розуміли, чого ця футболка варта, грали за ту емблему, яка в них біля серця і знали, що у них написано на спинах. Тому зараз це якраз і одне з головних наших завдань – позитивно налаштувати нашу команду.