НОВИНИ: Інтерв'ю

Валентин Кошельник: «У нас завдання вийти в Прем’єр-лігу, і ми це зробимо!»

10 вересня 2019р., 21:03
Валентин Кошельник: «У нас завдання вийти в Прем’єр-лігу, і ми це зробимо!»

Більше року минуло і вже мало хто пам’ятає, що саме Валентин Кошельник, спортивний директор нашого клубу, був першим гостем програми «Все про спорт» у ефірі нашого інформаційного партнера – телеканалу «Аверс». І ось зараз випала можливість нарешті знову поспілкуватися із одним з керівників ФК «Волинь» одразу після нічийного матчу проти «Інгульця».

 

Валентине Івановичу, поділіться враженнями від останнього матчу нашої команди. Нічия на виїзді – це непоганий результат?

Хотілося б одразу привітати усіх тих, хто вболіває за український футбол і за нашу «Волинь». Хочеться усіх привітати і запросити до нас стадіон – приходьте, підтримуйте, бо без вашої підтримки ніякий футбол – не футбол. По останній грі – була нічия, однак ви знаєте, що у перших турах ми пропускали багато голів, а останні три гри зіграли на нуль. Я вважаю, що дві нічиї, перемога, і жодного гола у свої ворота – це нормально. Чемпіонський графік – на виїзді нічиї, удома перемоги.

До слова, минулого сезону ми так йшли – наприклад, з «Колосом» та «Інгульцем» грали на виїзді унічию, а вдома перемагали. Чотири очки у матчах з такими суперниками – це прийнятний графік?

Я думаю, що так. По-перше, з восьми ігор п’ять ми зіграли на виїзді, і ще одна перемога – і ми б уже зараз були на вищому місці. Це футбол і чекати від нього несподіванок завжди можна. Вважаю, що наша команда одна із найсильніших і має бути не на шостому місці, а на першому, однак думаю, що з часом все дійде і все буде добре.

Чи очікували ми такого важкого початку?

Знаєте, коли півтора року тому ми прийшли в клуб, ми були на передостанньому місці, нас ніхто всерйоз не сприймав. А зараз на нашу команду налаштовуються, як на останній бій. І ви знаєте, що багато хто стоїть автобусом, грає від оборони. Навіть сильні клуби – той самий «Чорноморець», той самий «Миколаїв» - грали від оборони, а нам треба бігти вперед і розкриватися. Дуже сильно на нас налаштовуються…

Чи можна сказати, що так важко, як зараз, не було ще з весни 2018-го, коли ми зберігали команду в Першій лізі?

Хлопці дуже сильно налаштовані і хочуть завжди переливати, а коли хочеш перемагати, емоції іноді переливають за край. Тому коли надто стараєшся – щось може не виходити. Однак потроху наша гра налагоджується, все стає добре і все стає на свої місця. Думаю, через турів п’ять ми знову з вами зустрінемося, і тоді ми уже будемо у чільній «трійці».

Власне, експерти у різних оглядах Першої ліги відзначали, що краще загальмувати на старті, а потім розігнатися. Чи так це насправді?

Насправді, найкраще почати добре і закінчити добре. І як би там спеціалісти не казали, у нас завдання вийти в Прем’єр-лігу, і ми це зробимо. Я у цьому впевнений на сто відсотків.

Головний тренер команди Андрій Тлумак перед сезоном казав, що задоволений комплектацією команди. А ви?

Комплектацію ми зробили настільки, наскільки могли, і я вважаю, що вона у нас нормальна. Ніякий тренер не буде задоволений на сто відсотків – йому завжди буде когось не вистачати. Він, звичайно, каже, що все добре, однак ще одного-двох футболістів високого класу нам би ще не завадило. Зараз, бачите, отримали травми декілька гравців – і уже ми маємо проблеми.

Були чутки, що і Андрій Тлумак міг не продовжити відносини з командою. Це були лише чутки?

Ніяких перемовин з іншими тренерами чи невдоволення Андрієм Богдановичем не було. У футболі бувають спади, і бувають підйоми. Тоді був невеличкий спад, і це не була проблема у тренері. Якби ми знали футбол наперед, як він закінчиться – це був би не футбол, а якась комп’ютерна гра. А це жива гра – хтось сьогодні кращий, завтра гірший, і найголовніше – це результат.

Важко було втримати кістяк команди? Сумніваюся, що у наших гравців не було пропозицій, в тому числі і з Прем’єр-ліги…

Пропозиції були, однак ви знаєте, що залишив нас тільки Западня. Однак про це ми з ним домовились і нормально розійшлися. Скажу вам, що запрошували багатьох наших футболістів у Прем’єр-лігу, однак вони не хотіли йти. Вони довіряють керівництву клубу та тренерському складу, і вони знають, що з цією командою вони потраплять до Прем’єр-ліги, де вони будуть не новачками, а старожилами.

Можливо, це для них уже справа принципу – добити це питання?

Кістяк нашої команди грає тут уже другий рік – такі, як Сімінін, Кожанов, Болденков, Климець молодий – вони уже зіграні і вони уже хочуть разом вийти до Прем’єр-ліги, і їх не переманить ніхто. Тим більше у нас все добре, хороші зарплати, офіційні зарплати, усе вчасно отримують…

Головний тренер все-таки сказав, що психологічно по команді вдарила дуель з «Карпатами». А які тоді емоції були у вас і чи встигли вже вони вщухнути?

Емоції стихли, хоча тоді вирували – я сам не знав, як себе вести, як це пережити. Ми розуміли, що ми не були слабшими за «Карпати», а були сильнішими, але так склалися обставини, що ми не вийшли до Прем’єр-ліги. Однак – це футбол. І перші тури цього чемпіонату якраз були цими психологічними наслідками.

Зараз люди вже потроху повертаються з відпусток та канікул, приходять на футбол. А команда у домашніх матчах продовжує показувати стовідсотковий результат. Як вважаєте, домашні стіни будуть нашим козирем у цьому сезоні?

Ми розуміємо, що, до прикладу, у таких команд, як «Зоря» чи «Олімпік», немає своєї аудиторії, і стіни не можна назвати рідними. А під час наших ігор, на нашому стадіоні, у нашому місті – ми відчуваємо відповідальність. І навіть коли у нас був матч без глядачів, ми чули підтримку наших фанів з-за території стадіону, і нам це було дуже відчутно і дуже приємно.

Поряд з «глибами» українського футболу – Бартуловичем, Кожановим, Сімініним, Михаликом – свій шанс отримують молоді гравці, у тому числі з команди «Волинь» U-19. Чи можна це назвати вектором нашої команди, що все більше буде у нас молодих гравців?

Молодь повинна вчитися. І коли є такі гравці, які не лише передають свій досвід на футбольному полі, а й за його межами… Я знаю, що вони підказують молодим, а ті до них прислухаються. Звичайно, вони вважають себе самостійними, однак правильна порада ніколи не зашкодить. Тому думаю, що такий сплав досвіду та молоді – це дуже добре.

Згадуючи про команду U-19 – вона видала непоганий сезон, який завершила у юнацькій Прем’єр-лізі на четвертому місці. А цього сезону – почала з чотирьох перемог. Чи задоволені ви розвитком наших юнацьких команд?

Я вам скажу, що я задоволений роботою тренерів наших шкіл – однієї, другої, третьої. Ви знаєте, що у нас працює три школи, як нам дають футболістів. Незважаючи на те, що умови не завжди найкращі, я думаю, з часом вони зміняться. Але люди працюють, тренери є. На сьогодні у нашій команді є 13 хлопців з Луцька, які є корінними лучанами, виросли тут, які вболівають за «Волинь» не тільки через те, що вони у цьому клубі, а й через те, що вони місцеві – і це також головне. Також є школа у Володимирі-Волинському, яка раніше називалася «BRW-ВІК», а тепер – «ВІК-Волинь». Ми плідно співпрацюємо і всі достойні футболісти йдуть грати в наш клуб. «Скала» з Моршина також давала нам футболістів, і тепер усі найкращі хлопці звідти перейшли до нас, тому що та школа припинила існування, але в них є дитяча школа, яка так само буде готувати хлопчиків і віддавати нам.

Цей ресурс – Луцьк, Володимир-Волинський, Моршин – є достатнім у нас для того, щоб на усіх дитячо-юнацьких рівнях бути боєздатними і конкурентними?

Зараз минув перший тур ДЮФЛУ – «ВІК-Волинь» взяла 10 очок з 12, луцька «Волинь» взяла 7. Це дуже хороший, приємний і сильний результат. Я вважаю, що ці школи дадуть результат і через 5-6 років у нас 80% буде грати з наших шкіл.

Тобто, глобально, ця робота по об’єднанню – це однозначний плюс для нас?

Ви знаєте, що ми були об’єднані ще раніше, і зараз у Прем’єр-лізі грає наших вихованців десь чоловік дванадцять. І думаю, що через років п’ять буде ще більше наших, волинських вихованців. На сьогодні грають, наприклад, Болденков, Климець, Рябов, Богомаз – хлопці, які пройшли нашу школу, школу Володимира-Волинського.

До слова – наприклад, Болденков, Климець, Мельничук, Ульянов: з цими хлопцями ви працювали ще в дитячому віці. Є гордість за них, що вони зараз представляють головну команду краю на дорослому рівні?

Я завжди кажу – дивіться, це наші волинські хлопці, наші вихованці, і ми завжди можемо на них опиратися і вони нас не підведуть. І зараз фактично в кожному клубі Першої чи Другої ліги є вихованці волинського футболу – чи Луцька, чи Володимира-Волинського. І це приємно – знати, що наші футболісти захищають кольори навіть інших клубів. Сподіваємося, що якщо вони будуть хороші і достойні нашого клубу – з часом вони перейдуть до нас.

Наскільки важливо в кожному клубі приділяти особливу увагу дитячому футболу? Це є фундаментом будь-якого серйозного клубу?

Жодна будова неможлива без фундаменту. Якщо не буде дитячої школи, вихованців, не буде звідки підійматися молодим гравцям і не буде футболу. У нас проблема українського футболу – добре, що національна збірна зараз грає непогано, а от молодіжка не дуже добре зіграла останню гру. Проблема в тому, що у нас величезна країна, великий потенціал, але немає дитячої школи і немає дитячого футболу. У нас діти не мають де тренуватися, з ким тренуватися, робота тренера не оплачується так, як потрібно… Тому у Федерації футболу повинні розуміти, що такі клуби, як, наприклад, Моршин, які свою школу закрили… Людина вкладала свої гроші в ту школу, а допомоги не мала ніякої, хоча просила. Там є усе – школа, база, тренери. Потрібно було трохи коштів – і ніхто навіть не повернувся у той бік. Оце проблема нашого футболу – отримують гроші на дитячу школу ті клуби, які її не мають, не мають жодної школи, жодної групи, однак отримують гроші на дитячий футбол. Куди вони їх дівають – ніхто не знає…

Власне, зараз якраз ми маємо приклади команд, які розпалися, однак залишили свої дитячі команди і академії – «Зірка», «Арсенал». Це біда українського футболу?

Функціонери Федерації футболу повинні розуміти, що чим більше команд у Прем’єр-лізі, тим більше дітей, футболістів і тренерів буде задіяно. У нас щороку випускається по п’ятдесят тренерів з ліцензією PRO – куди їм іти? У нас є купа тренерів, а клубів немає… Тому ми мали б почати з дитячого футболу, а також обов’язково розширити Прем’єр-лігу. Ну як така величезна країна може мати там 12 клубів? Ну цього року зробили 14, а чому не 16? Чим футбольна інфраструктура «Волині», «Оболоні Бровара», «Металіста 1925» гірша, ніж у деяких клубів Прем’єр-ліги? Там немає нічого зовсім, грає п’ять клубів на одному стадіоні – хіба це нормально?

Давайте повернемося до вашої роботи. На матчах завжди бачимо вас на лаві разом із тренерами та запасними, а не на трибуні чи у ВІП-ложі, як це є у інших клубах. Так краще сприймається гра і результат?

Я працюю у футболі вже понад 20 років і звик бути всередині, з футболістами і біля них, а не десь там зверху. Мені приємно бути близько, відчувати кожен подих, кожен крик, кожен удар м’яча. Я це люблю, це моє, і я завжди буду намагатися бути близько коло хлопців.

Буває таке, що підбадьорюєте гравців чи підказуєте щось?

Для цього є тренер. Я йому повністю довіряю, з Андрієм Тлумаком у мене дуже хороші стосунки, як людські, так і професійні. Я впевнений, що з цим тренером ми дійдемо до великих висот. А так, іноді можу щось сказати, іноді крикнути до судді… А для всього іншого є тренер. Не може бути два начальники в армії – так само і в футболі.

Цього року все таки пізно, але зрушилося питання розширення Прем’єр-ліги, спочатку до чотирнадцяти команд. Тепер три з Першої ліги вийдуть напряму, однак є враження, що цього сезону буде ще важче…

Так, цього року всі команди знають про розширення, усі підсилилися, усі б’ються, і десь так сім команд декларують, що хочуть увійти в трійку. А ті, хто не декларують – все одно не гратимуть складаючи руки.

Але при цьому завдання ніхто не скасовує – Прем’єр-ліга?

Якби ми цього не хотіли – ми б цим не займалися. Який функціонер, тренер чи футболіст не захоче піднятися на вищий рівень? Це – наша робота і сенс нашого футбольного життя. 

Останній матч

Чемпіонат України
18 тур

Прикарпаття
1:2
Волинь
м.Івано-Франківськ, "Рух"
15:00, 16 листопада 2019р.
глядачів: 2500
Все про матч
Останній матч

Чемпіонат U-19
14 тур

Волинь U-19
3:2
Металург U-19
м.Луцьк, "Підшипник"
13:30, 15 листопада 2019р.
глядачів: 150
Все про матч
Турнірна таблиця
М КОМАНДА І О
1 Волинь 18 37
2 Оболонь-Бровар 18 37
3 Рух 18 36
4 Металіст 1925 18 35
5 Інгулець 18 34
6 Минай 18 34
7 Агробізнес 18 34
8 Авангард 18 30
9 Гірник-Спорт 18 27
10 Чорноморець 18 22
11 Прикарпаття 18 20
12 МФК Миколаїв 18 17
13 Балкани 18 14
14 Кремінь 18 13
15 Металург 18 8
16 Черкащина 18 6
Детальна таблиця
Турнірна таблиця
М КОМАНДА І О
1 Шахтар U-19 11 30
2 Динамо U-19 11 28
3 ФК Олександрія U-19 12 25
4 Волинь U-19 13 25
5 Ворскла U-19 11 24
6 Карпати U-19 11 22
7 ФК Львів U-19 11 16
8 Металург U-19 12 14
9 Зоря U-19 12 11
10 Дніпро-1 U-19 12 9
11 ФК Маріуполь U-19 12 8
12 Колос U-19 11 1
13 Десна U-19 11 0
Детальна таблиця
Які зміни необхідно провести у ФК Волинь?
Які зміни необхідно провести у ФК Волинь?
До кінця реконструювати стадіон (490) - 32.56%
Удосконалити роботу з вболівальниками та інформаційну діяльність (165) - 10.96%
Реформувати клубну ДЮФШ (293) - 19.47%
Виконати усі вищеперелічені варіанти (552) - 36.68%