НОВИНИ: Інтерв'ю

Українські надії серба Івана Рогача

27 травня 2014р., 16:05
Українські надії серба Івана Рогача
Серб Іван Рогач хоча прийшов у "Волинь" взимку, але заграв за молодіжну команду й в "основі" тільки наприкінці чемпіонату. Причина - травма, яку Іван отримав на одному з тренувань. Напередодні від`їзду у відпустку Рогач розповів клубній прес-службі про враження від перших п'яти місяців життя в Луцьку. Ми зустрілися з Іваном минулого тижня, коли в Сербії був пік найбільшої за останні сто років повені. Тому легіонер "Волині" розпочав розмову саме з цієї теми:  
- Зараз їду додому і, можливо, через кілька днів доведеться повернутися, бо вирушаю в невідомість. Сербія дуже понищена повінню, тридцять людей загинуло, а ще невідомо скільки тіл знайдуть під водою. Збитки оцінили вже у мільярд доларів.
- В цій частині Європи часто трапляються природні лиха...
- Нинішня катастрофа найбільша. Але однаково я дуже хочу додому, не був п`ять місяців у Нові Сад.
- Іване, ми з тобою розмовляємо російською. Ти дуже швидко засвоїв її... 
- Ну, не перебільшуйте, все ж й англійська також проскакує. Я все добре розумію і можу підтримати розмову, але тільки тоді, коли повільно говорять. Але порозумітися у побутових питаннях можу легко. Я почав вчити російську з першого дня перебування в Луцьку. Це знак поваги до вашої країни. Хоч, можливо, варто було вчити українську, але в команді іноземці більше російською між собою спілкуються. 
- Хто допомагав вчити мову і взагалі облаштовувати життя в Луцьку?
- Звісно, що Ванче (Шиков - авт.) Він і мови навчав, і все, що мені потрібно в житті, пояснював, телефонував, допомагав.  
- У Сербії вчать російську?
- Так, у мене факультативно курс російської був, але ми більше вчили англійську та німецьку - все ж Європа поруч. 
- Знаю, що у твоєму житті відразу кілька країн і народів залишили слід...
- Я народився поблизу чорногорського Котора. Але тільки народився, бо відразу із пологового будинку мама, тато і я перебралися у Нові Сад. Йшла війна і ми були змушені втікати від смерті. Батько - чорногорец, мама - боснійка. У колишній Югославії так часто бувало і є. Я ж почуваюся уже сербом. Нові Сад двічі бомбардували у моєму дитинстві - тоді у 1992-му і в 1999-му. Тому мені знайомий той хорор, який відбувається на сході вашої країни. 
- Але й в умовах війни футбол у Югославії не занепав. Як ти прийшов до нього?
- Я ще тілька на ноги зіп`явся, а вже у 2 роки мама відвела у футбольну школу. мій дядько грав у футбол, тому про таку професію в родині знали. От відтоді я й спав із м`ячем під подушкою... 
- А тато до футболу стосунку немає?
- Ні, він бізнесмен. Всю увагу на роботу звертав, тому у футболі мене більше мама підтримувала.
- Ти починав вчитися у школі "Войводини" з Нові Сад, а як опинився у "Црвені Звезді"?
- У "Войводині" був тільки півтора роки, а згодом п`ять з половиною років грав за дитячі та юнацькі команди "Црвени Звезди". Підписав контракт із лідером сербського футболу, але раптово змінилося дуже багато людей в клубі - і тренери, і функціонери. Нові мене не бачили в складі, тому я переїхав у "Рад". Це була дуже молода команда і я зі своїм 1992 роком народження був найстаршим... 
- Це правда, що найкращі сербські гравці мріють тільки про європейські клуби?
- Так, особливо молоді і талановиті. Мій товариш Мілош Йоіч взимку перебрався у дортмундську "Борусію". Взагалі, мій випуск академії "Ред Стар" ("Црвени Звезди" - авт.) був дуже талановитим. Я ще вчився разом із Філіпом Джурічичем, який нині у "Бенфіці", Матією Настасічем із "Манчестер Сіті", Александаром Митровичем з "Андерлехта"... З ними і в молодіжних збірних Сербії багато пограв. 
- А хто із югославських футболістів для тебе - легенда №1 і приклад суперзірки?
- Сініша Михайлович і його ліва нога. Коли він підходив бити штрафні, я завмирав біля телевізора. Коли я щойно починав грати у футбол, то мріяв про такі голи. Так міг ще тільки Рівалдо бити. Але що поробиш - я не не шульга, б`ю більше правою... (сміється). Тепер більше на силу пробиваю стандарти. 
- Ти встиг зіграти дербі між "Црвеной Звездой" і "Партизаном"?
- На молодіжному рівні багато таких матчів було в мене. Я навіть дивувався після них - якою ж має бути напруга в поєдинках основних складів, якщо ми в матчах юнаків буквально билися на полі за результат і честь свого клубу. Щоправда, "Партизан" частіше вигравав, бо на той момент мав набагато кращих гравців - якраз тих, кого я перелічував вище.  
- Вилучали тебе в таких дербі?
- Я ще жодного разу не бачив перед собою червону картку. Жовті - так, бо вмію і хочу зіграти жорстко. 
- Колись ти розповів, що їхав в Україну, бо наш чемпіонат сильніший. Не розчарувався у ньому?
- Ні, що ви?! Українська TOP-5 набагато сильніша за два сербські супер-клуби. У мене на батьківщині молодий гравець має шанси підвищитися в класі тільки якщо переїде в Європу або ж перейде у "Партизан" чи "Црвену Звєзду". У вас же мсильних клубів більше, відповідно й більше можливості показати найкращі якості для гравців. Крім того, молоді сербські гравці не вельми хочуть тепер іти до наших грандів, адже в них проблеми також із фінансуванням. 
- Як у тебе вийшов варіант із "Волинню"?
- Агент зауважив, що моя манера гри подобається Віталію Кварцяному. Я приїхав на перегляд, зіграв кілька матчів і підписав контракт. 
- Як тобі два дебютних матчі у Прем`єр-лізі проти "Севастополя" та "Шахтаря"?
- Ви уявити не можете, як я чекав цих матчів. Отримав травму на початку року і довго її лікував. Почав з молодіжного складу і дуже сумував, коли бачив футболку "Волині" із своїм прізвищем. Адеж розумів, що ще не скоро її одягну, аби зіграти в основі... Перед цими матчами я ще мав надрив, але болі вже не відчував. Тому рвався у бій, сказав тренерам, що повністю готовий. Ви навіть уявити не можете, як я хочу забити за "Волинь"! Ще навіть не придумав, як радітиму тоді...
- Ти розповідав, що Нові Сад - дуже гарне місто на Дунаї. За майже півроку в Україні зустрічав подібне в Україні?
- Гоша (Гошкодеря - авт.) показував мені фотографії Донецька і я від здивування ледь зі стільця не впав. Дуже і дуже подібне місто на моє рідно. Багато зелені, річка, яка розділяє дві частини, деякі мости і транспортні розв`язки подібні. Було дуже приємно дивитися на ваш Донецьк. Шкода, що ми не грали там останній матч. Чекатиму, доки все у вас перемелеться. 
- Не страшно було батькам відпускати тебе до України, адже взимку було вже неспокійно у нашій країні? 
- Ні, що ви! Вони ж тим більше пережили набагато страшніші речі... Мама, до слова, разом із сестрою Іванною були вже в Луцьку. Так само гостювала тиждень в Луцьку й моя дівчина Мірелла. 
- Вони проконтролювали твій побут у новій команді?
- (посміхається) Що ви!? Я їх вашим борщем пригостив. А ще ми зрозуміли, що українські голубці і сербські сарма дуже подібні. 
Останній матч

Чемпіонат України
8 тур

Волинь
2:2
Ворскла
м.Луцьк, "Авангард"
19:00, 3 жовтня 2014р.
глядачів: 4000
Все про матч
Останній матч

Чемпіонат молодіжних команд
8 тур

Волинь-М
0:1
Ворскла-М
м.Луцьк, "Підшипник"
15:00, 2 жовтня 2014р.
глядачів: 500
Все про матч
Турнірна таблиця
М КОМАНДА І О
1 Дніпро 8 22
2 Динамо 8 20
3 Шахтар 8 18
4 Олімпік 8 13
5 Ворскла 8 12
6 Зоря 8 11
7 Металіст 8 11
8 Чорноморець 8 10
9 Волинь 8 10
10 Металург Д 8 9
11 Металург З 8 7
12 Говерла 8 4
13 Карпати 8 2
14 Іллічівець 8 2
Детальна таблиця
Турнірна таблиця
М КОМАНДА І О
1 Дніпро-М 8 21
2 Ворскла-М 8 19
3 Динамо-М 8 17
4 Шахтар-М 8 17
5 Зоря-М 8 14
6 Чорноморець-М 8 11
7 Металург-М Д 8 10
8 Волинь-М 8 10
9 Металіст-М 8 10
10 Металург-М З 8 10
11 Говерла-М 8 7
12 Карпати-М 8 7
13 Олімпік-М 8 5
14 Іллічівець-М 8 1
Детальна таблиця
Яким має бути завдання молодіжного складу «Волині» на новий сезон?
Яким має бути завдання молодіжного складу «Волині» на новий сезон?
Тільки перемога у чемпіонаті U-21! (1) - 7.69%
Результат не важливий, необхідно готувати зміну для «основи» (5) - 38.46%
Команда замолода для досягнення високих результатів (1) - 7.69%
Було б добре увійти в трійку кращих команд (6) - 46.15%